5 частина

Остап я хочу тут, залишитись,?- сказала Тереса.          Якщо так, то і я залишаюсь- відповів Остап.           Нам ,потрібно, тут чимось займатись, побудуємо ферму, почали ,виноградники --& продовжувала Тереса.                                                                                         Робота кипіла ,  люди прийшли, посадили ,виноград,   ферма будувалась ,  у Тереси ,і у Остапа, було достатньо, фінансів, тому робітники, швидко, справились з роботою, нарешті , на ферму, приїхали, кози, фермою, мав займатись, Остап, а Тереса, виноградником.                                        Я щаслива, мені подобається це місце,- говорила Тереса.   Ціле село, тільки , і говорило про, них, люди раділи , що у них, є робота, вони дуже,цінували ,Тересу ,іОстапа.                                         Тересо, до тебе мам звонить-! гукнув Остап даючи ,телефон, Теоресі.                                                       Взявши ,телефон, Тереса ,  почула, голос ,мами.     Тересо куди, ти пропала, чому ,не їдеш, в Італію, ?- запитала Галина.    Мам ,я залишаюсь- тут, у нас, з Остапом, є виноградники, і козина ,ферма , продукція, буде їти ,в Європу, і по Україні.  -  відповіла Тереса.                                                                       Ні , прошу тебе, вертайся в Італію, ти що ,там нічого немає,  глушина  доню, тиж моя єдина! -- плакала ,в телефон Галина.                                                Мам ,приїжай сюди, тут гарно ,мені подобається,  я приїду ,на час, і Італію, але, повернусь ,- говорила Тереса.    Галина , вкинула телефон.               Минув рік , Тереса з Остапом, вирішили ,поїхати і Італію, владнати ,справи,  залишаючи , виноградник, і ферму, в надійних ,руках   тут у них ,появилось, чимало, друзів .                                                  Через ,кілька годин, в літаку, Тереса і Остап, проземлились.     Вони їхали до дому.                            Відчинивши браму, Тереса опинилась,  у своєму домі, з Остапом.   Мам, тату ,я вдома!- гукала Тереса.     Роберто з Галиною, підійшли, і пильно глянули, на Тересу, і на Остапа.                                           Це хто ?- запитала Галина.   Остап, мій коханий,  ми хочемо тут ,одружитись, тому ми приїхали-- сказала Тереса.                                                                        Що , ти хочеш вийти, заміж, за цього ,фермера , це  він ,тебе потягнув ,в Україну?--- сказала Галина.     Мамо, я ти можеш, не смій ,ображати!- крикнула Тереса.     Геть , забирайся Остап , бачити тебе не хочем, !- почав ,кричати Роберто .                                    Сеньоре ,що я  такого, зробив, - відповів Остап.           Педро, !- закричав Роберто.   І підійшов , високий, крамезний ,чоловік ,який прислуговувати, у домі ,з пістолетом.                               Виведи,його -! закричав Роберто.              Що ! не посмієте - кричала Тереса.                                                  Ходімо!- закричала Галина.  Взявши Тересу, за її ,чорне , кучеряве ,довге волосся, і потягнула, її в кімнату.   Мам, боляче що ти робиш, -! кричала Тереса.    Та. Сіньора Галина ,не слухала її, привівши, в кімнату.                                                               Штовхнувши ,Тересу на диван, закричала, -- ти будеш, тут, доки не зрозумієш, в Україну , ти більше, не поїдеш, із Остапом розтанешся ,ти мене зрозуміла!-- обернувшись ,Галина закрила ,двері на ключ ,щоб Тереса не змогла ,вибратись..                    Мамо,відчини !- грюкаючи ,в двері кричала ,Тереса.    Тереса  проплакала, цілий день ,і ніч, згадуючи, яка вона була , щаслива з Остапом, як ходила,з ним, вечорами, біля ставку, де гнулись, верби, ді співав соловей, вони слухали його пісню, а соловей, щебетав, їм щасливе ,майбутнє, вони придбали, там все про що мріяли,                                        Там де співає ,соловей ,я була  щалива , думала ,гірко плачучи Тереса.    У мене не має ,телефона, щоб подзвонити Остапу, що мені ,робити, думала Тереса.    Врешті решт ,стомившись, Тереса ,міцно ,заснула ,я думках думала, як зустріли її, з України її батьки.