Відтоді , Тереза не питала, матір про свою, країну, але ,в душі, вона, знала що робити. Пройшли, роки, коли вона стала, повнолітньою, Тереса, стала власницею, свого банківського рахунку, і за гроші, накопичені, роками, вона збиралась ,відкрити, український, ресторан. Мамо, я викупила ,приміщеня, для ресторану, -- сказала одного ранку, Тереса. Займайся тим, що тобі подобається, -! відповіла , Галина. Пройшли ,дні, і ось настав, час відкриття, ресторану. Тереса, разом, з батьками, відправилась, на відкриття . Приїхавши, на місце,. Тереса з батьками, вийшла,з машини.Вони підійшли, до дверей, ресторану, а над ,дверима,висіла, вивіска,. ,Там де співає соловей,. Побачивши, вивіску Галина, скипіла ,і крикнула,до Тереси..... Тересо ,негайно,це зніми , як ти могла, так назвати, свій ,ресторан, та щей ,українськими,буквами ,!--- кричала Галина . Тересо, це Італія ,ане Україна, негайно, зніми ,!- кричав ,Роберто. Я цього,не зроблю, !- закричала Тереса, до батьків . Я збираюсь, поїхати в Україну !-- кричала Тереса. Що ,!- закричала, Галина. Мамо, це ресторан, для українців ,як ти не розумієш,!-- продовжувала пояснювати,Тереса.. Ходімо, Роберто, -! вигукнула,Галина . Роберто, і Галина ,всівши ,в машину, поїхали , до дому. Тереса, відкривала ,ресторан ,без своїх, батьків, вона, познайомилась, з багатьма ,українцями, і серед ,них вона, познайомилась, з хлопцем, з України, і між ними, виникла, симпатія,, ба більше, через, деякий, час ,вони, зрозуміли, що покохали, один,одного, це був, Остап, . Одного, разу коли, Тереса ,снідала, з батьками, вона, використовуючи, момент, пробралась, в кімнату, своєї матері, вона, знайшла,документи, і потрібну,адресу, своєї ,матері, в Україні. Тепер, Тереса,знала куди їхати щоб ,побачити, де жила,її матір, вона збиралась, їхати, з Остапом. Вона знала, що батьки, не одобрють ,її рішення ,поїхати ,в Україну. Нарешті, настав ,той день, Тереса, з Остапом, летіли ,вже в літаку, коли вона ,повідомила, батьків, що їде в Україну. Галині, і Роберто, нічого,не лишалось як змиритись.