Вирвавши янголу серце,
Кинули на тверду землю.
Розтоптали, пішли в нікуди,
Вкрали янгольську душу.
Закривши у клітці навік,
Перед смертю сказавши,
Безліч черствих образ.
Вкривши обличчя маскою
Він протягнув до них руку
Вони посміявшись, відкинули.
Зраду не відчув — пропустив,
Крізь себе, марною надією
На мир із жахливим злом
Важко вдихнувши, заснув.
Відредаговано: 26.08.2026