Там, де прокидається міф.2025

«Коли кличе кров»

Велеса завжди чула поклик місяця. Вдень вона — звичайна дівчинка: школа, море, єдиний друг. Уночі — в’язень за ґратами, замкнена власною матір’ю без пояснень і відповідей.

Та напередодні п’ятнадцятиріччя в ній прокидається те, чого вже не можна стримати: запах крові, дикий голод і голос, що кличе її справжнім іменем.

Ліс відкриває Велесі правду про її походження, родову пам’ять і прокляття, що тягнеться крізь покоління. Вона дізнається, ким є насправді, ким була її мати — і яку страшну таємницю та приховала.

Бути вовкулакою — не означає стати чудовиськом. Та іноді найважче випробування — не прийняти свою сутність, а жити з її наслідками.

Це темна міфологічна історія про дорослішання, спадкову вину, силу крові й вибір між помстою та прощенням — там, де міф прокидається разом із місяцем.

«Моя помста пахне ряскою»

Ждану Калинчук у селі називали поцілованою сонцем. Вона вірила, що щастя — її доля. Допоки зрада не штовхнула її до річки в ніч перед Трійцею.

Там, де вода пам’ятає давні гріхи, Ждана зустрічає русалку з власного роду — паніматку Калинчук. Межа між міфом і реальністю стирається, а помста здається єдиним виходом.

Четвер перед Трійцею — ніч, коли русалки найсильніші, а людські рішення стають незворотними. Ждані доведеться зробити вибір: піти шляхом давньої люті чи зберегти в собі те, що робить її живою.

Темна міфологічна повість про зраду, силу роду, спокусу помстою і ціну, яку доводиться платити за власні рішення.