Після прогулянки Софія помітила — вона вже не та, що була на початку року.
Вона менше сміялась із чужих жартів. Вона більше мовчала, коли навколо всі обговорювали “хто з ким”. Вона знала: те, що між нею й Артемом — не формат.
Вона почала малювати більше. Її малюнки стали темнішими — але глибшими. На них з’явилися очі, які кричали. Руки, що тягнулись до світла. Крилаті фігури, зранені, але живі.
Вчителька малювання одного разу сказала:
— Софіє, твої роботи — це як відкритий щоденник. Ти виростаєш. Це видно.
І Софія знала: навіть якщо вона поки не подобається всім — вона нарешті подобається собі.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.