Там, де починається я

Глава 12: Тіло, що змінюється

Удома Софія стояла перед дзеркалом. Сорочка, що ще в травні висіла вільно, тепер обтягувала груди. Волосся стало густішим, очі — глибшими. Її тіло змінювалося — і це лякало.

У спортзалі хлопці почали підглядати. Дівчата — шепотіти про ліфчики, про “в кого вже є, а в кого — ще ні”.

— Чому це так ніяково? — спитала вона бабусю.
— Бо ти тепер ніби живеш у новій квартирі без ремонту, — сказала бабуся. — Все твоє, але ще не знайоме.

Софія спробувала усміхнутись.

> "Це тіло — моє. І я навчусь у ньому жити," — написала вона в щоденнику.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше