Будь готова о третій

Анна спустилась сходами на кухню,потягнулася і вперше за багато 
тижнів всміхнулася сама до себе .У будинку було тихо.Ніхто не 
критикував,як вона складає посуд у шафу,не переробляє за нею вечерю і 
не зітхав так голосно,щоб усі зрозуміли - вона знову зробила щось не так. 
Анна підійшла до дзеркала . Довге кучеряве волосся спадало на плечі,а 
зелені очі сьогодні світилися незвичною легкістю. Коли вона 
усміхалась,на щоках з’являлися ледь помітні ямочки,через які знайомі 
часто казали,що її посмішка здатна прикрасити навіть найпохмуріший 
день.Вона вперше за довгий час впізнала себе у дзеркалі. 
Кавомашина тихо загуркотіла. Анна вже піднесла чашку до губ,коли 
телефон завібрував. 
“Сьогодні маму виписують з лікарні.Будь готова о третій” 
Усмішка зникла . 
За останній місяць вона забула,як це - життя коли тебе оцінюють і 
засуджують. 
Зітхнувши, Анна ввімкнула робот-пилосос і взялася за обід. Під 
монотонне гудіння думки самі поверталися в минуле. Вони зустрічалися 
вже п'ять років, і цьогоріч Стас нарешті зробив їй пропозицію. Це сталося 
у Стамбулі — місті з її дитячих мрій. Вона ще з юності захоплювалась 
турецькими серіалами і марила цією красою. Анна сама все спланувала, 
сама купила квитки, ледь вмовивши Стаса поїхати з нею. Коли він 
погодився, вона кричала від щастя, немов дитина. Нарешті: вона, 
Стамбул і кохання всього її життя! 
Як же вона помилялася. Це був зовсім не той відпочинок, на який вона 
чекала. Бо перед самим від'їздом в Ольги Миколаївни раптом підскочив 
тиск, схопило серце і заболіло все й одразу. 
Стас уже тоді був готовий здати квитки. «Ти що, це ж мама! Як ми 
можемо їхати?» — казав він. 
Але цього разу Анна не здалася. Вона спокійним, але крижаним тоном 
запропонувала: якщо ти так переймаєшся, нехай твій брат приїде 
поглядіти матір, поки їй не стане краще. 
Стас довго вмовляв брата по телефону. Той, звісно ж, пручався. У нього 
була купа «поважних причин»: робота, двоє дітей, скандальна дружина, 
яка точно буде проти. Та врешті-решт, після довгих торгувань, він 
погодився побути з Ольгою Миколаївною кілька днів.Навіть тоді, того вечора над Босфором, коли він простягнув їй каблучку, 
Стас дивився не в її щасливі очі, а на екран телефону, бо мама знову 
скаржилася на самопочуття. 
Спогади обірвалися.