Там, де починаємося ми

Пролог

Зоряна Еларіс влаштувалася на роботу в багатий дім. Це був її перший день.
Її підвели до масивних дверей. Постукали.
Двері відчинилися.
— Заходь, — коротко сказали їй.
Щойно вона переступила поріг, двері за нею зачинилися.
У кімнаті було тихо.
Перед нею стояв хлопець.
Нічого в його зовнішності не викликало симпатії — холодний погляд, закрита постава, відчуженість у кожному русі.
Він окинув її коротким поглядом і сказав:
— О, до мене привели нову служницю. Подивимося, чи надовго ти тут.
Потім відійшов і кивнув у бік ліжка.
— Під нього покладеш валізу. Спатимеш тут.
Зоряна на мить завмерла.

— Перепрошую… на другому кінці цього ліжка?
Він навіть не повернувся повністю:
— Воно тут одне.
Він відкрив шафу:
— У шафі знайдеш ще одну ковдру.
Пауза.
— І запам’ятай правила: до мене з запитаннями не лізти. Виконуєш роботу — і все.
Він показав рукою вбік:
— Зараз іди на кухню. Вона он там.
Зоряна прослідкувала за жестом.
— Знайдеш продукти в холодильнику.
Вона обережно запитала:
— А що ви бажаєте?

Він знизав плечима:
— Сама придумай, що приготувати.
Вона мовчки кивнула і вийшла на кухню.
Приміщення було великим, незнайомим і холодним.
Вона повільно оглянула все довкола.
І зрештою прийняла рішення.
Сьогодні буде борщ.

Настя Безверха

Подобається

#792 в Фентезі
#2995 в Любовні романи
#761 в Любовне фентезі

У тексті є: рід, дар, пан і служниця

Відредаговано: 27.04.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись