Пролог

Дзвінок будильника повільно виривав стомлену дівчину з царства Морфея. 

Його неприємний писк змусив її піднятися з дивану, на якому вона заснула після складного робочого дня. 

Телевізор щось тихо говориш, викликаючи у дівчини приступ жалю до нього, адже цей бідолашний пристрій працював цілу ніч без упину, наче наспівуючи колискову зраненій душі. 

Ноемі дістала з-під столу свій телефон, що не переставав гудіти, та вимкнула будильник, ліниво встаючи на ноги. 

Початок нового дня.

На кухні дівчина вирішила обмежитися чашкою дешевої кави та тостом, тому, витрачаючи на це не більше десяти хвилин, вона покрокувала до спальні, одягаючи на себе футболку, що перша попалася на руки. 

І нею стала звичайна біла оверсайз футболка з безглуздим принтом напису London, що був зовсім ні до чого в Києві.

Столиці, до якої так тягнуться люди, столиці, яка безжалісно забрала душі її матері та тітки, залишаючи її з молодшим братом одних в цьому жахливому світі.

Варто визнати, що дівчині ще пощастило, адже вона у свої дев'ятнадцять може спокійно пересуватися по світу, в той час, як її дев'ятилітній брат перебуває сам у сиротинці. 

???

— Ти звільнена, – чоловік байдуже оглянув дівчину, що дивилася на нього таким поглядом, наче він її зрадив й убив усю її сім'ю.

— Перепрошую? – вона не могла повірити в це. Не могла повірити, що цей старий ні з того ні з сього посміє просто так звільнити її, знаючи, у якому вона становищі.

— Годі на мене витріщатися, ти вільна, твоя зарплатня уже на картці. – докуривши свою сигарету, сказав він, прямуючи до свого кабінету.

— Причина? – уже тихіше мовила вона, намагаючись приховати тремтіння у голосі.

— Годі, Ноемі, ти розумна дівчинка. Тут ти проґавиш свої найкращі роки життя. Тобі краще переїхати в інше місце, де твій талант будуть оцінювати належним чином.

— Але я навчаюся...а для навчання необхідні кошти! Прошу...більше ніхто не візьме мене, будь ласка...

— Я сказав досить! Годі мене нервувати, іди геть. Київ не для тебе, просто зрозумій це. 

— Тоді що для мене?! В мене брат в сиротинці, навчання не оплачене, так само як і квартира, якщо її можна так назвати! Вчитися? Переїхати? А кошти на це все де мені взяти?! З неба?!

— ...Їдь в Харків.

— Перепрошую? – вона була на межі.

— В дуже чудовій, але закритій академії набирають студентів. Гуртожиток і харчування оплачуються, так само як і дорога. Все, що тобі потрібно, це записатися на переведення й пройти екзамен, аби вони змогли оцінити тебе. Якщо пройдеш – нічого не втратиш, зате відкриєш для себе нові дороги. Туди складно потрапити, але випускники цієї академії досягали дійсних вершин як тут, так і за кордоном.

— Де можна знайти офіційний сайт?