Там, де обрію немає
без назв
Чергова загадка знову збила Івана з пантелику, але відповідь вже десь визрівала. Треба було тільки щось уточнити:
- Якщо це не сон, але моя уява, і все що я бачу, і все моє життя також… І ти казав, що я маю зробити вибір. «Або наступне життя, або, як то кажуть, в загальну базу даних».
- Так.
- Я можу повернутися і прожити інше життя?
- Так, і можеш сам його обрати. Тільки почнеш спочатку, і нічого того, що сталося з тобою за цю вічність, не пам’ятатимеш.
- Або можу зупинитися, і що далі?
- І тебе не стане, а ти і весь твій досвід стануть частиною єдиного інформаційного простору.
- Того самого, що керує енергією?
- Так.
- Тобто, Бога?
- Якщо тобі зручно давати назву.
- То я його частина?
- Яке б рішення ти не прийняв, воно не буде не правильним.
- То що мені робити?
- То хто ти є? Я не міг одразу відкривати тобі все, інакше б тебе просто розірвало від накопиченого світом досвіду. Але зараз твій вибір. Він є. І це єдине місце, де він абсолютно вільний.
#1532 в Містика/Жахи
#4785 в Фентезі
Відредаговано: 24.10.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
