Там, де обрію немає
без назв
Кліпнувши очима, Іван Семенович здригнувся. Наче щось спалахнуло, і перед очима змінилася картинка.
Кругом нього, наче пара в бані, був туман. Тугий, густий, в’язкий. Але ніби світився якимось синюватим м’яким світлом. Тільки дихалося не гарячою вологою, а сухим холодом.
Думка про те, як він сюди потрапив, застрягла десь у пустій лисіючій голові. Остаточно втративши орієнтацію, Семенович спробував намацати черевиком поверхню, на якій він стояв. Вона була твердою та рівною. А тиша навколо була дзвінкою та гнітючою.
Він спробував озирнутися, і ледь не втратив рівновагу. Туман, невідоме світло і тиша були кругом.
#1502 в Містика/Жахи
#4668 в Фентезі
Відредаговано: 24.10.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
