Розділ 16

Ярослав

Я досі пам’ятаю день, коли Яна вперше зайшла в мій кабінет. Очі зелені, уважні. Губи м’які.

Красива, тиха, тендітна.

Невдовзі я зрозумів, що за зовнішньою вразливістю ховалася внутрішня сила. А ще — працьовитість, чесність і та рідкісна відповідальність, на яку можна покластися без жодних сумнівів.

Вона не намагалася сподобатись мені, не фліртувала, не користувалася становищем. Просто працювала. Це було незвично. І мене це зачепило.

Почав ловити себе на тому, що дивлюсь на неї довше, ніж потрібно.

Вона говорила тихо, по суті. Її гострий розум, старанність, цілеспрямованість викликали повагу. Вона швидко влилася в курс справ і приступила до своїх обов’язків.

Я не прихильник заводити стосунки на роботі, але Яну я хотів.

Почав з легкого, ненав’язливого флірту, але це закінчувалось її цілковитим неприйняттям. Вона взагалі не реагувала, наче не розуміла. А я не тиснув.

Одного разу, проходячи повз, я торкнувся рукою її плеча.

Вона здригнулась. Різко, наче від удару.

Я зупинився. Бо першу емоцію, яку я тоді побачив на її обличчі — страх. Більше не чіпав.

Можливо у дівчини хтось є. Або я не подобаюсь.

Мене гальмувало ще й те, що Яна виявилась дуже хорошою працівницею. А мої спроби натиснути і зав’язати стосунки на роботі могли залишити мене без помічниці і знову змусити розгрібати все самому.

З якогось моменту я просто заборонив собі думати про неї.

Я жив далі. Працював. Міняв жінок.

Яна залишалась поруч. З нею було легко.

Я звик до її присутності. Просто прийняв, що вона — не для мене.

Поки не з’явився Сумський.

Макс — мій давній друг. Я дізнався, що він шукає роботу і запросив його на місце керівника фінансового відділу. Колишній співробітник — Євген Вікторович пішов на пенсію, до того ж у нього виявилися серйозні проблеми зі здоров’ям.

Щоб ввести в курс справ Макса потрібна була людина, яка швидко збирає інформацію, вміє структуризувати її, знає як все влаштовано в компанії.

Такою людиною була Яна.

Макс на ознайомлення з документацією витратив би тижні. З Яною — кілька днів. Саме тому я призначив її допомагати йому.

Помилка.

Велика.

Я знав Сумського, як облупленого. Макс — непоганий друг, але з жінками часто поводиться, як справжня тварина.

Я навіть відправив його на тиждень відрядження після одного випадку.

Того вечора я зайшов до нього в кабінет, щоб витягнути на випивку.

І почув голоси:

— Я просто пропоную вечерю.

— А я вже відмовила.

Я зайшов і побачив, що цей ідіот перегородив їй шлях.

А на її обличчі — той самий страх.

Мене це вибісило миттєво.

— Робочий день закінчився. Яно, йди додому.

Я дочекався, поки вона вийде, і закрив двері. 

— Якого біса ти робиш, Макс?

Він навіть не напружився.

— А що не так?

Я зробив крок ближче.

— Ти сюди працювати прийшов чи жінок колекціонувати? Поза моїм офісом уже не лишилося?

Він усміхнувся.

— Не всіх. Але в цій Яні щось є. Таке… що хочеться розгадати.

Я дивлюсь на нього кілька секунд.

— Розгадай, як не стати моєю кадровою помилкою. Особисте — поза офісом. Я тобі вже говорив.

Він піднімає руки, ніби здається.

— Добре, друже. Навіщо так злитися?

Я не відповідаю одразу, просто дивлюся на нього.

В цей же момент вирішую.

— Завтра виїжджаєш у львівський філіал.

Його усмішка трохи тьмяніє.

— Серйозно?

— Там бардак у звітності за останні пів року. Розгребеш. І заодно покажеш, який ти хороший спеціаліст.

Коротка пауза. Доведеться поки що вести фінансовий відділ самому.

— Тут поки що без тебе розберусь.

— Не розумію тебе, Яр. Тобі для мене баби шкода? Що тобі до неї? У тебе ж є Ілона, насолоджуйся.

— Шкода — так. Збирайся, Максе.

Ілона.

Повна протилежність Яни.

З Ілоною я лише іноді приємно проводив час і нас обох це влаштовувало. Поки вона не захотіла більшого, порушуючи нашу з нею домовленість. Це мені не підходило.

Ілона почала ревнувати мене до Анни — секретарки, яку я взагалі ніколи не розглядав, як партнерку.

В той день, коли Ілона раптом заявилась в офіс і влаштувала чергову істерику, це було останньою краплею. Особливо, коли виявилося, що причиною її ревнощів стало відео з жартами п’яних двадцятирічних дівчат.