Там, де мовчать серця

Епілог: Там, де мовчать серця

Мені завжди здавалося, що тиша — це кінець. Порожнеча. Втрата. Але тепер я знаю: тиша — це простір. У ній зароджуються нові голоси. У ній ми вперше по-справжньому чуємо себе.

Ця історія — не тільки моя. Це історія кожного, хто колись боявся слухати своє серце. Хто ховав біль за усмішками. Хто хотів бути почутим, але не знаходив слів.

Я більше не боюся мовчати. Бо тепер знаю: навіть у мовчанні є музика. Мелодія, яку чує тільки той, хто не відвертається від себе.

І якщо ти читаєш ці рядки — значить, десь у твоєму серці вже звучить перша нота. Дозволь їй грати.

З любов’ю,
Софія.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше