РОЗДІЛ 16...

Наталя мене тихо вислухала і майже не перебивала. У мене Наче камінь души впав, коли я нарешті виговорилася людині яка мене розуміє.

В кінці розмови  Наталя лише додала - так, вона знає, що мама і тато займаються чорною магією. Вона не в захваті від того, і не підтримує їх у цій справі. Адже вони багато наробили лиха, багатьом людям.

Не знаю, мабуть, нікому не розповідають такі речі, і це сімейні таємниці. Наталя напевно подумала, що мені можна довіритись,  уподобала мене,  або остаточно вирішила залякати, адже навіщо розкривати таємниці родини ?

- Так Світлана, я з дитинства знаю, що уже не перший десяток поколінь у нашій сім'ї вирощують .... - ЧОРТА.

- Як ? Наталю, ти жартуєш? Це не можливо. " В голові пробіглися спогади про бабку Олександру, та її здібності до магії, та ворожіння." Чи все ж таки можливо? Але як ? Це що, тобі дитина, взяв і виростив?

- Ой, так ти права, насправді не кожен може це зробити й витерпіти й винести, такий тягар. Це важко, для цього насправді потрібно багато заморочок різних зробити.

...У назначений день, роблять відбір, у за заздалегідь заговореної чорної курки, яка пройшла не один обряд чорної магії на молодий місяць. Забирають в неї її перше, найменше яйце. Читають над ним заговір і людина яка вирощує чорта ставить собі це яйце під пахвою. Вона дотримується дуже суворого посту.

У весь час читає заговори, не має права говорити з людьми, ні єдиного звуку. Протягом пів року призначеного часу, ходить на перехрестя о дванадцятій ночі, палить свічки читає заговори, й повертається додому в тиші. Але це жахливо!!!!  Розповідали, що коли ти йдеш на тебе наче небо паде, тебе кличе всіляка нечисть з того світу, хоче, щоб ти озирнувся, а цього робити не можна.

Страшні тіні тягнуть до тебе  волохаті лапи, кричать голосами звірів, та рідних людей... Жах, та й годі. Не кожен доходив до кінця, вони попросту втрачали свою можливість володіти самим - могутнім - чортом.

Після пів року чорт вилуплювався з того яйця і ґазда його йшов у березовий луг й рвав з семирічної берези прута, робив на ньому теж заговір, що б коли той ослухався його слова ґазди, карати чорта, бити його. Інакше ніяк, чорт дуже тяжкий перших два місяці в керуванні тому його луплять, щоб знав хто ґазда. Ну а потім ця людина стає дуже сильною в магічних справах.

Від розповіді  Наталі мені ставало ніяково.

- Я відмовилася від цієї участі. А мої батьки за допомогою чорта, відкривали завісу, майбутнього, робили різні уроки, привороти та відвороти людям, а це дуже великий гріх на мою думку. Краще йти до Бога. Ті люди які мають цього чорта, живуть зазвичай набагато довше ніж проста людина. Відмовитись від нього не можливо, живуть з ним до кінця своїх днів, та й помирають у страшенних муках.

Наталя сказала, що велику плату за все це доводиться платити їхній родині. А особливо доля вирішила, що за оплату такого дару буде страждати родина їх сина, та її брата - Василя.

Вони із дружиною ніколи не будуть мати живих нащадків чоловічого роду. Всі чоловіки які будуть народженні від Василя та його дружини, помруть від невідомої хвороби, в тяжких муках, не доживши до тринадцяти років. Ось така розплата.

Зазвичай якщо чорта під час того як людина вмирає, ніхто не перебере на себе, вони просто помирають зі своїм господарем, але якщо хтось під час смертельних мук подасть руку людині яка ним володіла, він переходить до тієї людини й буде служити тепер їй.

Тому я бачила в домі Дарії так багато чортів,  вона перебрала від своїх родичів їх на себе….

Ми розмовляли до опівночі, а потім я звалилася як кажуть, без задніх ніг з дітьми спати. Спала я спокійно, безтурботно, навіть попри вечірню бесіду. Знала, що тут мене ніхто не чіпатиме.

А на рано приїхав Петро, сказав, що все вже добре і він забирає нас додому . Ми були дуже раді з дітьми, дуже сумували за ним. Нарешті все завершилося і всі його справи позаду, тепер можемо спокійно повернутися до нашого будинку.

Приїхали додому, й одразу пішли провідати Стефанію та Івана. Вони звичайно нічого не знали про справи Петра. Він їм сказав, що відправив нас на маленький відпочинок в гори. Повечерявши разом ми повернулися до себе додому, дівчатка швидко заснули, були дуже втомлені дорогою.

Ми одразу піддалися пристрасті одне до  одного і теж лягли  спати після палкого кохання. Не знаю скільки пройшло часу? Десь біля першої ночі, сильний стукіт у двері розбудив нас. Петро сказав залишатися в кімнаті та не виходити, а сам пішов дивитися хто там, я залишилась і чекала.

А коли вчула гуркіт вибігла на веранду і побачила, як два великих кремезних, чоловіка б'ють Петра і витягують його на подвір'я.  Я кинулась за ними, вчепилася одному в шию почала бити його і кусати, кричати, щоб він пустив мого чоловіка!!!! Але той скинув мене одним помахом руки, як обдерту кішку.

Я впала боляче до землі, роздерла коліна, мій халат на оголене тіло майже злетів з мене, я його тримала однією рукою, а другою намагалася відштовхнутися від землі, щоб встати. Почала кричати щосили дужче, щоб вони залишили нас у спокою.

Тоді один з чоловіків підійшов до мене, взяв мене за волосся, підняв з землі і потягнув за Петром та іншим чоловіком до машини. Петра посадили в одну машину, а мене в іншу. Біля воріт стояло чотири машини, ми рушили темною дорогою. Я не бачила куди, але їхали ми не довго.

Я почала проситися, щоб нас відпустили, що ми такого зробили, що нас тримають? З переду сидів ший чоловік сказав, щоб я заткалася, а то буде гірше!!!

- Твій придурок чоловік, наробив дуже багато дурниць і за це йому прийдеться відповісти !!!

Я благала нас відпустити, але чоловік мовив, що я можливо і буду жити, але Петрові життя вже не буде.

Тоді я почала молитися, плакати, казала їм, що зроблю будь-що, лиш би вони не чіпали його. В нас двоє дітей, якщо він винен гроші, ми обов'язково їх віддамо. Так, на цей момент в нас не має грошей,  щоб дітей нагодувати, немає навіть на кусок хліба, але обов'язково ми щось придумаємо. Щось продамо, або віддамо.