РОЗДІЛ 8...

Йому нічого не залишалося, як піти на поводу у дівчат і відпустити мене разом з ними в місто. Він подивився, що я та Інгочка в одних легких суконьках , без речей. Подумав, що я без речей справді ні куди не подінусь.

Серце билося як божевільне. Я йшла дорогою і не бачила її. Нонна провела мене до автовокзалу з дівчатами, купила квиток, посадила на автобус, вони побажали мені щасливого шляху і пішли.

Нонна і дівчата пообіцяли, що гулятимуть до вечора в місті навмисно, щоб ті не виявили мого  зникнення .

Т     Автобус у селище приїхав пізно майже за північ. Я взявши таксі, вирушила додому. Приїхала до будинку постукала у двері і почала чекати.

Нарешті двері відчинилися і на мене дивився здивований Федір, ні чого не розуміючи. А я стояла вся змучена, налякана, і замерзла зі сплячою Інгою на руках. Побачивши Федора, я заплакала.

Він кинувся до мене, схопивши доньку на руки, відніс її до ліжечка. Після кинувся до мене з питанням:

• Світочка, хто тебе образив? Що сталося?

Я почала розповідати, все про те, що сталося зі мною там. Я не знаю, але я відчула захист від нього і думала, що він зможе мене захистити, мені  було соромно, розповідати про секс та знущання наді мною з боку  інших чоловіків.

Федір слухав уважно, не перебиваючи і не засуджуючи. Він не говорив, що я так і знав, сама винна, що хотіла, те й отримала.

Він просто обійняв мене, заспокоював і сказав, що все по заду, і тут мене ні хто не скривдить. Я чула, як сильно б'ється його серце, від злості, до тих чоловіків. Але мені стало легко та спокійно біля нього.

Так на дивані в його обіймах я заспокоїлася і заснула. Він не відпускав мене ні на хвилину уві сні.

Вранці - рано прокинувся, накрив мене ковдрою, сам пішов збиратися на роботу. Чмокнувши мене на прощання в щоку, сказав, що сьогодні буде швидко, щоб я не хвилювалася і не боялася.

А я знаючи, що я вдома,  розслабилась заснула знову. Після прокинулася Інга, ми покупалися,  поїли,   погуляли  у дворі, поговорили із сусідкою через стінку -  Марією. І пішли знову відпочивати до хати.

Інгочка сиділа в манежі, а я читала свої улюблені книги. Стукнули  двері і я зраділа, що Федір вже вдома.    Схопилась до нього на зустріч, відчинила двері із зали в коридор, отримала сильний удар у живіт. Впавши на підлогу, скрутилась від болю, знову відчула удари в живіт ногою.

• Що сука, думала втекти? А хрін тобі!! Ти забула, що адреси є в базі!! Я казав тобі не злити мене та хлопців?

Від страху і болю все потемніло і в голові слова збилися в купу. Схопивши мене за волосся, він підняв мене на ноги, але стояти я все одно не могла. Знову удар і я знову валяюсь на підлозі.

До кімнати ввійшли чотири здоровезні  амбала - зека. Я почала кричати коли вони знов мене почали піднімати з підлоги на ліжко.

Інга  зайшлася сильним  плачем , дивлячись на чужих чоловіків , плакала і тягнула до мене рученята. 

• Роздягайте її пацани!

Я почала повзти по ліжку, але бігти ні  куди.

- Прошу, Ні непотрібно, прошу! Прошу!! - благала я.

• Ох і повеселимося ми зараз. - Сказав один з них і вдарив мене по обличчю, що є сили.

Мені розбили губу,  та ніс . Гаряча кров текла струмком.

-Я Перший!

 -  Ні я  ! - Почали вони сперечатися.

-Я перший!

Амбал підійшов до ліжка, ударив мене з іншого боку, по обличчю, я відчула як в очах застрибали зірочки. І знову смак крові.

• Іди сюди, мала! Що ти там робила Василю  та Кирилу?  А ну повтори.

Я лежала на ліжку, мене шалено боліла голова, я просто шепотіла охриплим голосом від крику, щоб вони мене не чіпали. Бачила  як другий мерзенний телепень взяв мою крихітку -  Інгу з ліжечка на руки,   почав гладити її,  і приговорювати:

•  яка  гарненька , апетитна дівчинка…

У мене прорізався голос від побаченого ,  я  кричала , щоб вони залишили мене, не кривдили  мою дівчинку ,  кликала  на допомогу.

Але черговий удар, майже знерухомив  мене,  я втрачала  свідомість. Без сил, лежала і дивилася на те, що вони будуть зі мною робити. А по щоках текли гарячі сльози.

Той амбал , що стояв і бив мене, почав розстьобувати штани, і вивалив свою мерзенну, велику збуджену волину.  Вона була така ж величезна, як і він. Зі словами, що він любить таких як я трахати в зад, потягнув мене за ногу, ближче до себе.

Силою розгорнув  задом і спустив мої лосини і трусики, розсунув мені ноги, шльопнувши з усієї сили по сідниці, підняв мене до себе раком. Я  штовхалася, боролася ,але марно.

Я застигла в очікуванні, що він увірветься в мене з сильним болем, але почула постріл і ще більше злякавшись, вирвалася з його рук,які послабили свою хватку,  почала повзти до стінки.

• Залишили її! І дитину поклади на місце! А ну пішли убік!!! Руки так, що б я їх бачив! Швидко!

У дверях стояв Федір із рушницею. Він вистрілив у стелю, потім направив його на зеків.

- Що ви тут робите  тварюки, щось загубили? Чого  не сидиться вам спокійно у в’язниці? У таку далечінь примчали!

- Дідусю, хочеш залишитися цілим, відвали, йди погуляй пару годинок, а ми тут трішки по забавимося і поїдемо, нас машина там чекає. Бачив у повороту?

- Так, Ніхто розважатися не буде! Я сказав геть!

- Ні, діду, так справи не робляться, що ми, лохи, якісь, просто так сюди приїхали?

- У мене до вас пропозиція, я даю вам гроші, це відкуп. І ви поїдете і більше ні коли до Свєти не підійдете!