Там, де ми не злякались
Пролог
Перед тим, як усе почалося**
Є життя, яке ми плануємо.
І є життя, яке нас знаходить.
Андрій завжди вірив у чіткість. У протоколи, інструкції, діагнози. Світ, на його думку, мав піддаватися логіці. Якщо є симптом — має бути причина. Якщо є біль — має бути лікування.
Але життя рідко працює за схемою.
Того вечора він повертався з чергування, коли вперше відчув дивну порожнечу. Не втому — її він знав. Не розчарування — воно приходило хвилями. Це було щось інше. Ніби він ішов правильною дорогою, але не своєю.
У той самий час в іншій частині міста Олена сиділа над зошитами учнів. Вона завжди вірила у слова. У силу діалогу. У те, що правильно поставлене запитання може врятувати більше, ніж наказ.
Але того вечора їй здавалося, що слова безсилі.
Вони ще не знали одне одного.
Не знали, що їхні шляхи перетнуться.
Не знали, що один підліток із надто дорослим поглядом змусить їх переглянути власні принципи.
І точно не знали, що доведеться обирати:
Спокій — чи правду.
Кар’єру — чи совість.
Страх — чи любов.
Іноді великі історії починаються не з гучних подій.
А з тихого відчуття, що так, як було, більше не буде.
Саме з цього все і почалося.
#4564 в Любовні романи
#1058 в Короткий любовний роман
#2077 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 17.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
