Ви коли-небудь чули термін «регресія до середнього значення»? Це технічний спосіб сказати «все повертається на круги своя». Не може завжди бути погано. І не важливо, скільки поганого сталося або хорошого. Завжди має бути рівновага ... Регресія до середнього значення.
Мене це лякає. Добре. У нас занадто все чудово.
Пройшов уже місяць, а для нас ніби ціла вічність. Ти як загадка, така ж цікава. Я заходжу в одні двері, а там ще інші, такі ж яскраві й цікаві.
Ти для мене ніби космос. Такий ж великий і нескінчений.
Я нарешті відчув. Вітер, місяць, зорі і ти. Усе таке прекрасне. Я нарешті відчуваю себе вільним.
Ми двоє. Тут високо, але мені не страшно. Ти біля мене. Ти завжди поруч. Дах. Лікарня . Ти вкрав ключі в охоронця. Нарешті небо, воно таке прекрасне.
Ніч. Подивися на ці зорі. Можливо, ми більше не побачимо їх , хоча нам це не важливо, адже зараз вони горять лише для нас.
- Ти знала, що всі зірки на небі живуть по двоє. Вони тягнуться один до одного і мешкають в парі.... - у цей момент ти така прекрасна. Я ніколи не був таким щасливим, як зараз
- Це ніби сказано про нас - я жива, нарешті я це відчуваю.
Нас знайшли. Лікарі. Вони забирають нас назад. Назад у цю бридку лікарню.
Ми йдемо. Тут так багато поверхів і поворотів. Пацієнти, їх так багато, я їх ніколи не помічав. Люди. Їх тут так багато, але я бачу всього лише тебе.
Цей вечір. Це найкращий вечір у моєму житті. Ти зробив його таким. Цей день народження. Я запам’ятаю його назавжди.
Спалах. І знову цей самий спалах.