Більше аніж дружба?

Сьогодні я проснулась від маминого голосу.

-Доню, Іра, вставай, сніданок на столі, я мушу піти на роботу, сьогодні в тата вихідний, але він вже поїхав на риболовлю, тому ти сьогодні будеш сама, незабудь помити посуд після себе й вигуляти Роя.

-Добре-добре, все зроблю, ще буквально 5 хвилинок.

-Я пішла, нагрієш собі, я тебе знаю, зараз-зараз а насправді через годину тільки прокинешся.

Мама пішла, а я й справді ще годину поспала і спустилась на перший поверх, снідати. На сніданок був грецький салат з яєшнею, було неймовірно смачно, моя мама кухар хоч куди. Поївши, я помила посуд з музикою, переоділась, зібралась і рушила з Роєм на вулицю. Гуляли ми приблизно годину, іноді я любила гуляти з ним, отак просто, з музикою в навушниках в гарну погоду. Пісень в мене було безліч, рок, опенінги, к-рор та ще багато інших, я вважаю, що в мене досить гарний смак на музику, я відчуваю почуття які хоче передати співак під час своєї пісні. Прийшовши додому я читала книги які брала в бібліотеці, згадуючи Макса, ми обмінювались інстаграм акаунтами, він записав на обложці книжки простим олівцем, тому я вирішила написати йому і можливо навіть і зустрітись, а можливо він візьме ініціативу в свої руки і першим запропунує зустрітись.

                                         Макс 

                          Був(-ла) в мережі о 9:11

-Привіт!) - почала я.

-Оу, привіт, от так несподіванка що ти написала я теж на днях хотів тобі написати, ти просто прочитала мої думки)

-Справді? Круто, то може сьогодні кудись сходимо, розвіємось?

-Так, за любки, о котрій тобі вийде, я сьогодні повністю вільний тому мені в будь якій вийде.

-Думаю в 5 буде чудово, я нещодавно бачила прикольний міст який недалеко від бібліотеки, він дуже гарний та атмосферний, може спочатку підемо в кіно а потім після сеансу на той міст?

-Згоден! Я вважаю це суперська ідея! Я зайду за тобою, підемо разом.

-Добре, дозустрічі;)

-Бувай)

На годиннику 13:54,  часу було предостатньо, тому я почала обирати лук, зупинилась на лехкій сукні на якій був візерунок сакури, рожевого, китайського дерева що символізував сирість, почуття та емоції, це я прочитала нещодавно в одной цікаві статті. Зачіска була надзвичайно простою, звичайна мальвінка. Вирішила що часу забагато і подумала що якби я приготувала вечерю то батькам було б приємно. Пішла на кухню й приготувала шпинат, який так любив тато. Для мами я приготувала пиріг з морквяно-яблучною начинкою, я знала що він дуже ситний і його виходить досить багато, тому якщо татові не вистачить шпинату то тато скуштує й пиріг. На готування пішло досить багато часу, але на щастя все вийшло. На годиннику час піджимав, 16:33. Я швидко піднялась до своєї кімнати й нафарбувалась, напарфумилась і причесалась повторно. Прийшло СМС повідомлення про те, що Макс вже під моїм домом і чекає на мене. Я хутчіш взулась і буквально вилетіла з дому.

-Привіііт! - радісно вигукнула я, так як я була дуже рада бачити Макса.

-Привіт, кльово виглядаєш!

-Дякую, навзаєм, кльові окуляри, вони штучні чи в тебе справді поганий зір?

-Спочатку справді був поганий, але нещодавно мій зір дуже покращився і я наразі ношу штучні окуляри, для стилю)

-Саме ця форма тобі дуже підходить, тобі пасує.

-Дякую, ну що пішли?

Ми радо пішли в кіно, фільм обирав друг тому я незнала який жанр взагалі ми будемо дивитись. Але зайшовши в кінозал, я про це забула тому, що атмосфера була дуже романтична. Фільм називався Сутінки, там було декілька частин але ми дивились першу. Вона була надзвичайно цікавою та романтичною, був момент коли головний герой страсно поцілував головну героїню, в цей момент між нами виникла незручність. Ми одразу почали пити колу і дивитись по сторонах, і я кимось чином ми одночасно напрямили наші руки до коробки з попкорном і доторкнулись один одного, тоді між нами виникла ще більша незручність. Вже після сеансу ми вийшли з кінозалу й рушили до входу. До мосту пішки потрібно було йти хвилин п'ятнадцять, але ми не мовчали, сміялись, розповідали різні історії, і я відчувала що мені цікаво з Максом. Вже на мосту, ми просто стояли і дивились на захід сонця, якого вже не було видно, було надзвичайно красиво, ми просто стояли і дивились кудись вдалечінь, мовчки. Ми просто стояли, мовчали й насолоджувались природою. Потім тишину порушив Макс. Запитавши чи мені не холодно.

-Ти не замерзла? - з турботливим голосом запитав той.

-Ні.

-Тримай мою кофту бо зараз прохолодно.

-Ну добре. - кофта була надзвичайно теплою, м'якою й пахла ним. - думала я.

Простоявши десь біля години я сказала що мені вже пора додому, а Макс сказав що проведе мене додому.По дорозі ми обгрунтувували своє життя, ким ми бачимо один одного в майбутньому, наші захоплення, різні жарти, така атмосфера... Вже за двадцять хвилин ми були біля мого дому.

-Ну ось, ми прийшли, дякую що провів, ми круто провели час, це було незабутньо, ось твоя кофта.

-Так, було дуже круто.

-Дякую за сьогодні, бувай.

Як тут я побачила що Макс простягнув руки й милим голосом дивився на мене, я підійшла й обняла його, було дуже незручно тому я одразу ввійшла в дім, попрощавшись з ним. 

Дорогою додому Макс думав, що ж він насправді відчуває до Іри, ці обійми були ніби перевіркою на те, чи відчуває він щось до неї. І схоже він не помилився, він відчув страх, і не страх того що ж вона подумає про нього, а страх того що може знову її втратити. Він зрозумів що закохався, вперше і так щиро як тільки це можливо, він дістав навушники й увімкнув музику, роздумуючи над сьогоднішнім днем.

Тим часом я ввійшла додому, мене зустріли мама й тато. Нічого не казали чому я так пізно просто дивились на мене зкоса, перешіптуючись проводили мене своїми посмішками до моєї кімнати. Було напружено, але я ввійшла до своєї кімнати і тільки тоді зрозуміла що сталось... Я була в обіймах хлопця з яким ходила на побачення, грілась в його кофті і відчувала його аромат. Я аж запіщала від шокуючої радості і хутчіш взялась писати Соні. Все їй розповіла. І м'яко кажучи вона була не менш шокована ніж я. На годиннику було досить пізно тому я лягла спати і мені прийшло повідомлення від Макса "Надобраніч 😴" я відповіла "взаємно". Довго не могла поринути в сон тому що забагато думала над сьогоднішнім днем. Але все ж таки заснула.