Від сьогодні я 9 клас

*Звук будильника*

На дворі світає. Першим, що ми з Сонею зробили це вмились(щітку, гребінець і нову одежу вона принесла з собою), посміялись нас видами один одного,це було досить кумедно! Так як свято починалось на 10:00. Ми перевдягнулись, нанесли маску на 15 хв, і в цей час я написала Дані. 

                             Сусід-рятівник😂💛

                         В мережі був(-ла) о 00:32

-Привітик✨, спиш ще? 

За 5 хв ми дочекалися відповіді) 

-Та ні, просто очі закриті були😂

-Ти з ким на свято ідеш? 

-З тобою😅

-А мене запитати нехотів? 🙃

-Я знаю що в тебе також немає колеги, та і я сам. Ти непроти?😅

-Впринципі ти сказав правду, ну добре зустрінемось о 9:50 перед школою. 😊

-Бай👋

Ми з Сонею зняли маски і нанесли мейк один одному, Хотіла додати, що Соня досить непогано його робить, ніби вона робить макіяжі все своє життя.Після цього ми почули що нас кличе за стіл моя мама, снідати. На сніданок у нас були вівсяні млинці з фруктами, политі медом😍

Коли ми доїли я взяла свою сукню і ми пішли до Соні. Соня жила на іншій вулиці тому далеко неприйшлось іти. Коли ми прийшли, перед собою я побачила невеликий дім в красивих червоних тонах, зайшовши в дім ми привітались з мамою Соні і пішли в її кімнату. Її кімната була в рожевих тонах, як в принцесси🌸

-Вааау, у тебе також Кльова кімната, ти як принцеса в ній😍. - захоплюючи сказала я. 

-Хех Є трошки😂❤️

Ми з Сонею переодягнулись у сукні, взули туфлі підготувались і на це пішло ~30 хв. Коли ми вийшли на годиннику було 9:15, а нам було потрібно ще в салон. Пізніше за 10 хв ми були біля салону. Буквально за 15 хв ми були готові. Розуміючи, що ми з подругою можемо запізнитись, ми викликали таксі, яке на щастя було поряд. За 5 хв до початку ми були на місці, де на нас чекав Микола й Даня, ми всі разом зайшли в будівлю. Саме свято тривало ~1.5 години, звичайна царемонія, похвальні листи, похвали, сльози від вчителів які в останнє бачуть 11-ти класиків і т.д.

Після цього у 9-11 класів була дискотека. Як тільки вона почалась, я помітила своїх ворогів, яким я недуже була рада, ніби через чорний вхід зайшов Стас. "І як завжди з пляшкою🙄" (пробурмотіла Соня). Недалеко від себе я бачила Макса, здавалось ніби його заставили прийти на дискотеку, і по його обличчю було видно, як йому некомфортно. Я вирішила підійти до нього, але мене обійшла, одна з подруг Лізки, "недуже й хотілось" - подумала я й повернулась до Соні, Колі й Дані що були біля столиків. Гучна музика, закуски, яскраві й різнокольорові лампочки, усі танцюють, відриваються, здається найвеселіше було 11-ти класникам, це ж їх остання дискотека. На столі стоять дуже різноманітні закуски, з море-продуктів, солодощів і шампанським(під наглядом вчителів). Потанцювавши трохи з Сонею і Данею, я вирішила вийти подихати свіжим повітрям, тому, що там було занадто спекотно. І здається нетільки я захотіла подихати, Стас, саме він пішов за мною слідом. 

-Які люди, неперевтомився від вчорашніх контрольних? - зухвало підтримала я діалог. 

-Є трохи. А я бачу ти за мною сумувала.) 

-Мені що, немає чим зайнятись, я краще з Сонею чи Данею прогуляюсь, аніж поговорю з таким як ти. 

-Що ти знайшла в цьому Дані, що так до нього пристала? Втюрилась? Так він дівчат як шкарпеток міняє, невстигнеш кліпнути як він з іншою "прогуляється". 

-Тобі звідки це знати?! 

-А я з ним в одній школі вчився, на власні очі бачив. Спочатку я перейшов у цю школу а він за мною, можливо вже на хлопців перейшов😂😂. 

-Замовкни, він не такий як ти, підлий та жорстокий. - Вигукнула я. 

-Думаєш, що він тебе врятував від хлопчиків, і став героєм, дівчинко, ти глибоко помиляєшся. 

-Дивись, вже на себе, ато Лізка тобі скоро дихати недасть не те щоб ходити. Краще я буду ходити з ним аніж з тобою. Все, нехочу витрачати свій час на сміття. 

-Слухай ти! - крикнув Кириленко, взявши мене за руку. - Ще раз скажеш погане слово в мою сторону - пожалієш що перевелась сюди, і взагалі народилась! Усікла?! 

-Я вже шкодую, що сюди перевелась, і з тобою зв'язалась. 

Я пішла від нього, вирішила заспокоїтись, випивши трохи шампанського, до мене приєдналась весела і рослабленна Соня. 

-Де ти пропадала? Тут так кльово! - Радісно вигукує подруга. 

-Тааак! 

Ми танцювали просто до вечора іноді виходили подихати свіжим повітрям, в приміщені було надзвичайно спекотно але це нікому не заважало. На годиннику 19:04. Деяка частина людей вже розійшлась, я запитала Даню і Соню чи вони ще залишуться, вони відповіли що вже також хочуть піти. Вирушили пройтись вчотирьох (я, Даня, Соня й Коля(він проводив Соню до її дому)), розмовляли про життя, наші омріяні професії і т.д., діалог продовжила Соня:

-Іро, а що у вас там із Стасом? Я вас разом сьогодні на балконі бачила, про що говорили? - з усмішкою запитала подруга. 

-Це він за мною в'язався, йде іноді туди куди і я. Він мене настільки бісить що словами розклумачити неможу. 

-Так, я сам став свідком їхньої суперечки, ще при нашому знайомству. - Додав Даня. 

-А у вас там що, Соня і Коля? - подивившись на Соню, з усмішкою запитала я подругу. 

-Нічого, ми такі ж друзі як і ви з Данею. - перебив Микола. 

-Чи ви не друзі? 😏-перепитала Соня.

-Що ти кажеш звісно друзі, хто ж і ще? 😂 - засміялась я.

Я помітила у Дані зникнення усмішки.. 

Ми йдемо по центрі вулиці і вже через ~100 м вулиця розходилась на дві. Соня з Колею пішли на право, а ми з Данею на ліво. Між нами настала незручна тиша. 

-Тобі реально подобається Кириленко? - тихо промовив сусід. 

-Та ні, скільки ще казати, ми з ним як кішка з собакою, ніколи не подружимось, ми ніби на різних світах. Нерозумію як він може комусь подобатись? Це ж безглусдя. 

-Зрозуміло. Я думав ти невстигла ще прижитися до нашої школи і тобі вже якісь бандюгани подобаються😂

-Та ні, ти краще розкажи що в тебе у попередній школі було? І скільки у тебе дівчат було? Вся школа говорила про це.