Хтось ревнує

-Ааа.... Згадала! Котрий тебе врятував від собак?

-Так, ми сьогодні зустрілись з ним у бібліотеці, уявляєш, я на нього впала коли хотіла дістати книгу. - Зі сміхом сказала я.

-Боже він непоранився під такою вагою? - Ще з більшим сміхом перепитала мене мама.

-Я зовсім неважка! 

-Ні-ні неважка! А де ти так довго була? - зацікавлено запитав тато.

-Нуу.... Ми ще з ним ходили в парк атракціонів, їли солотку вату, ще, уявляєте у мене вкрали сумку а він наздогнав викрадача!

-Нічого собі! А він... - я їх перебила. 

-Все ідіть спати, я в ванну.

Батьки пішли, я пішла в вану, вмилась, висушила своє волосся, переодягнулась в піжаму як тут я згадала! Соня!!! Ми повинні були разом пройтись по магазинах! Потрібно їй подзвонити!

-Ало, Сонь, пробач, я забула за тебе коли зустрілась з цим Максимом... Пробач, ти довго чекала?

-Привіт, ні на щастя я прочекала тебе 20 хвилин і я зрозуміла, що ти неприйдеш, якраз поряд проїжджав мій тато, то він забрав мене. В мене всеодно небуло настрою ходити за покупками. Так, стоп, яким Максом?

-Фух.... Господи в мене Лесь серце в п'яти не втекло, завтра все розповім надобраніч!

Я повісила трубку й лягла спати, і знову почала думати про цього Кириленка! Чому він себе так поводив? Думаючи про це я й непомітила як заснула.

30.04. 7:00

Я проснулась, вмилась, переодягнулась, накрасилась, зробила собі зачіску й спустилась вниз, тому що мама гукала мене.

На сніданок в мене була вівсянка з фруктами)

-Пам'ятаєш, коли ти їла котлети, і я тобі сказала що тебе чекає сюрприз? - З загадковою посмішкою запитала мама.

-Так, звісно. І що ти хочеш цим сказати?

-Так ось, завтра ввечері до нас в гості приїде твоя бабуся! 

-Урааааа!!! Я так за нею сумувала і за її фірмовими наличниками й котлетамиии....

-Добре їж швидше ато ще в школу запізнишся, сьогодні тато відвезе тебе до школи на машині, він тебе вже чекає на подвір'ї.

Я доїла одягнула свої улюбленні білі кеди і вибігла на двір. Потім я з татом сіли в машину і хотіли рушати, як тут з сосіднього дому виходить Даня.

-Агов, сусіде, запригуй! - скрикнула я до Дані.

Він підбіг до нас привітався й сів до машини.

-Ти пам'ятаєш? - Тихо запитав мене хлопець.

-Що пам' ятаю?

-Про сьогоднішню дискотеку?

-Дискотеку? Вперше чую. В честь чого?

-Ну ти даєш. В кінці кожного місяця проходить дискотека. І ще, ти пам'ятаєш що винна мені танець зі мною?

-Вау! Круто. Незнала що в цій школі так часто проводять дискотеки. Звісно пам'ятаю. Але тоді невийшло...

Коли ми приїхали до школи то нас зустріли Коля й Соня.

-Ваауу, а чого це ви разом? - Підморгуючи запитала я Соню.

-Просто по дорозі до школи зустрілись. А вии?

-Я його підвезла, ми ж все-таки сусіди.

-А ви прийдете сьогодні на дискотеку? - Запитав Коля.

-Я прийду! - Скрикнула Соня.

-Я теж! - у відповідь сказав Даня.

-Я теж прийду. Тоді зустрінемось о 5.

-Окей Іро, Соня бай ми пішли! - Сказав Коля потягнувши Даню за собою!

-Папа!

Ми з Сонею теж побігли до класу. Уроки пройшли на диво дуже швидко. Я побігла додому і думала що мені одягнути. І все-таки зупинилась на світшоті фіолетового кольору, джинсових штанах з потертостями, зробила пучок, одягнула чокер і якраз була 16:40. "Якраз встигаю"- Подумала я. Через 15 хвилин я була на місці. Мене зустрів Даня, пізніше підійшла Соня з Кольою. Коли ми увійшли до залу там лунала дуже крута музика, було темно, світили кольорові фанарі було багато людей і всі були дуже веселими, танцювали, їли. Пізніше недалеко, я побачила Стаса, він був знову з цією надоїдою - Лізкою. Як тут я почула що заграла повільна музика та Даня з Стасом одночасно підходили до мене, але все-таки Стас був першим. Я незважала на це уваги й пішла танцювати з Данею, і в цей момент за спиною я почула голос Грубіяна. " От, дура. Ким вона себе вважає, зі мною десятки дівчат хочуть танцювати, а вона так лехко відмовила, смішно!"

-Недумаю що це смішно. І я нета хто хотів би з тобою потанцювати, в любому випадку я не вхожу до тих десятків про яких ти говорив! - Сказавши це я пішла танцювати з Данею.

Коли ми танцювали я помітила, як на нас дивився цей Кириленко, він так натягнуто дивився, ніби хотів встати й побитись з Данею, і це таки сталось. Він швидко встав і попрямував до нас. Вдаривши Даню, той вдарив його у відповідь.

-Тобі серйозно подобається цей здохляк? - Зі злості викрикнув Грубіян.

-Навіть якщо і так, тобі яке діло до цього? Якою стороною це тебе обходить? Чому ти завжди лізиш до мене і моїх друзів.? Бісиш!

Сказавши ці слова я побігла на вихід але він мене затримав. 

-Ти мене задовбав! Що ти витроряєш?! 

-Просто... Ти... Мені...

Ось і продовження! 🌷