36

З кожним днем Лілія все більше усвідомлювала, що сила, яку вона здобула, не була безмежною. Всі зміни, які відбувалися, приносили із собою нові виклики. Тіні більше не були невидимою загрозою, але на їхньому місці з’явилися інші вороги, значно реальніші і набагато ближчі до її світу.

Лілія сиділа на краю високого обриву, спостерігаючи за сонцем, яке повільно сідало за горизонт. Поряд з нею був Рафаель, але між ними стояла тиша. Це була не звичайна тиша, це була тиша, що передувала великому вибору. Вони були на межі нового світу, де більше не було місця для сумнівів.

— Лілія, — нарешті промовив Рафаель, його голос був спокійним, але в ньому чулася тривога. — Ти зрозуміла, чим це все закінчиться?

Лілія подивилася на нього, і її погляд був твердим, але серце раптом стиснулося від того, що питання не було простим.

— Я не знаю, що нас чекає попереду, — зізналася вона. — Але я знаю одне: я не можу піти назад. І я не можу дозволити, щоб темрява взяла верх. Я повинна завершити те, що ми почали.

Рафаель сидів поряд, уважно спостерігаючи за нею. Його очі відображали не тільки турботу, а й певну журбу, яку він не міг приховати. Вони обидва знали, що цей шлях не буде легким. Їхня боротьба була лише початком, і перед ними була велика відповідальність — відповідальність за світ, який вони хотіли зберегти, і за світ, який міг би загинути, якщо не втримати баланс.

— Я з тобою, Лілія, — відповів Рафаель, його голос був спокійним, але твердо стояв на рішучості. — Але ти маєш зрозуміти, що шлях, який ти обираєш, не буде простим. Ти не лише повинна зупинити тіні, ти повинна захистити і цей світ, і свій. Якщо твої сили стануть занадто сильними, вони можуть бути використані проти тебе.

Лілія знала, що Рафаель мав рацію. Багато разів у своїй подорожі вона відчувала, що її сила може перетворитися на загрозу. І хоч вона прагнула використовувати її для добра, вона не могла бути впевнена, що не втратить контроль.

— Я готова, — сказала вона з рішучістю в голосі, але її серце билося швидше. — Я не знаю, що буде далі, але я маю це зробити. Я не можу дозволити, щоб ця сила стала небезпечною для людей, яких я люблю.

Рафаель нахилився до неї, його очі поглинули її погляд. Вони не потребували слів. Вони обидва знали, що їхня спільна боротьба лише почалася, і цей шлях не буде легким. Але у кожному їхньому кроці була впевненість — у тому, що разом вони зможуть подолати будь-які труднощі.

Лілія піднялася з обриву і простягнула руку до Рафаеля. Він взяв її, і в його погляді був спокій, який вона ще недавно не відчувала. Разом вони були готові до всього. І хоч їхня боротьба була лише на початку, вони вже знали, що цей шлях не буде одиноким.

Вони вирушили далі. І, хоч попереду їх чекали труднощі, вони більше не сумнівалися: разом вони пройдуть через усе.