35

Лілія і Рафаель залишали храм, і на їхньому шляху не було більше ніде темряви. Кожен крок відчувався як перемога, але в серці Лілії все ще було місце для хвилювань. Вони повернулися до реального світу, але їй здавалось, що за межами храму на неї чекають нові випробування.

Тіні не просто зникли, вони відступили, але Лілія розуміла, що боротьба ще не завершена. Вона була готова до цього, готова захистити тих, кого любила. Її сила, здобута в храмі, вже проявлялася в усьому — у її рішучості, у здатності бачити речі ясніше, ніж будь-коли. Але саме тепер, коли вона була так близька до кінця, їй почало ставати зрозуміло, що все, чого вона прагнула, потребує ще більшої відданості.

— Ти добре себе почуваєш? — запитав Рафаель, помітивши її замисленість. Він не став одразу задавати питання, але його погляд був настільки уважним і турботливим, що Лілія відчула легку втіху.

— Так, — відповіла вона, поки їхній шлях вів їх через ліс. — Просто… я розумію, що вибір, який я зробила, змінює все. Мій світ ніколи не буде таким, як раніше.

Рафаель зупинився, щоб подивитися на неї. В його очах можна було побачити розуміння і підтримку.

— Але ти не одна, Лілія, — сказав він. — Разом ми будемо боротися за все, що для нас важливо. І коли я буду поряд, ти не будеш самотньою, навіть якщо шлях стане темним.

Ці слова наповнили Лілію неймовірним спокоєм. Вона вже знала, що, обравши боротьбу за цей світ, вона не втратила нічого важливого. У неї була сила, якої вона раніше не мала, і вона мала можливість захистити те, що дійсно важливе — людей, яких вона любила, і світ, який був її домом.

— Ми зможемо, — сказала Лілія, і в її голосі звучала впевненість, яка раніше була для неї чужою.

Як тільки вони покинули ліс, до них долучилися інші. Ті, хто стояв на стороні світла і згоден боротися з темрявою. З’явилися нові союзники, які теж мали свої сили і прагнення. Лілія дивилася на них і розуміла, що їхня сила — не тільки в магії. Вона була в єдності і вірі один в одного.

— Тепер все зміниться, — промовила вона до Рафаеля, коли вони подивилися на своїх нових союзників. — Ми можемо перемогти. І ми це зробимо.

Він обняв її, і цей жест був обіцянкою, що всі їхні зусилля не будуть марними. Ніколи більше світ не опиниться під тінню, яку колись він відчував.

Наступна битва була неминучою, і Лілія знала, що вона готова до неї. Вони разом з Рафаелем пройшли через стільки випробувань, але тепер у їхніх серцях був спокій. Вони обрали світло, і це світло освітлювало їхній шлях. Тіні більше не могли захопити їхнє майбутнє.