31

Світло поверталося, але все ще залишалися темні куточки, де тіні намагалися утримати свою силу. Лілія і Рафаель стояли на пагорбі, дивлячись на змінюваний ландшафт. Вітри вже не були такими важкими і холодними, а сонце поступово піднімалося з-за горизонту, пронизуючи землю своїми теплими променями. Все в природі змінювалося, і разом з цим змінювалася їхня реальність.

Лілія відчула, як її серце стискається від радості і тривоги одночасно. Вона перемогла тіні, але що тепер? Який шлях чекає їх з Рафаелем після всього пережитого?

— Тепер ми повинні вирішити, куди йти далі, — мовив Рафаель, беручи її за руку. — Тіні вже не повертатимуться, але це не означає, що світ відновиться миттєво. Нам потрібно зміцнити те, що ми створили.

Лілія кивнула. Вона не могла просто залишити все на волю випадку. Вона повинна була стати тією, хто продовжить боротися за новий світ. Вона була готова створити для людей і магічних істот нову реальність, де пануватиме гармонія.

— Ми повинні відшукати тих, хто допоможе нам відновити баланс, — сказала вона, відчуваючи відповідальність за майбутнє.

Рафаель посміхнувся, але його очі залишалися серйозними.

— Ми не самотні в цьому світі. Є інші, хто чекає на наше керівництво. Це не просто боротьба з темрявою, а й відбудова самого світу. Але разом ми зможемо.

З ними був ще один великий виклик: залишити все позаду і вперше почати нове життя без постійного страху, без темряви, яка висіла над ними. Але Лілія відчувала, як її сила зростає, як її внутрішнє світло заповнює все більше простору навколо.

— Ми разом, — сказала вона твердо, відчуваючи, що з Рафаелем вони можуть подолати все. — Я не хочу більше жити в світі, де тіні можуть повертатися. Я хочу змінити все.

Рафаель наблизився до неї, поклавши свою руку на її плече.

— Ми це зробимо, — сказав він, і в його голосі звучала така впевненість, що Лілія не мала сумнівів.

Вони були готові до того, щоб змінити світ, і разом створити новий початок для себе і для всіх навколо. Але, на цей раз, шлях був ясним — вперед, до світла.