Епілог

Не скажу, що наші відносини складались гладко. Цей високомірний дракон, багато нервів з мене витягнув. Його все обурював той факт, що я з ним лише через почуття жалю. По правді з цього все і почалося, але згодом справді з'явились ті почуття, які повинні були бути.

Аарон виявився напрочуд хорошим і чуйним чоловіком, а той факт, що між нами не було того магічного тяжіння, що в інших — сильно мені подобалось. Ми сварились коли були не згодні один з одним, але так палко мирились, що одразу забували причину сварок. Ці наші “живі” почуття були найкращим подарунком від богині. І я їй щиро вдячна за те, що вона дала мені —нам ще один шанс.

Я довго сміялась над тим, що раніше вважала десяток років, великою різницею у віці, а тут між нами сторіччя. Ха - ха. Але ж по факту, я прожила уже одне життя, хоч і укороченою версією. Так, що сміливо можу сказати, що в чомусь я "старша" за свого коханого чоловіка.

Що по новинам Едонбороу? Місто розбудовують кожного дня — роботи багато. Аарон готує запас місць, для майбутнього покоління і я йому в цьому допомагаю.

Ельса і Реймонд щасливі молоді батьки, прекрасної дівчинки на ім'я Даніель. Вони пізнають всі радісні моменти нічних недосипань.

Нейт і Санта обирають ім'я своїм майбутнім близнюкам. Ну Санта обирає, ви ж розумієте, що Нейт в цьому ділі не помічник.

Ми помирились з Талісією і вона часто буває у нас в замку зі своєю малечею. Я була вражена, коли вона розповіла, як зустріла свого дракона.

І скоріше за все, це вона допомогла людям зробити вибір, коли привселюдно зізналась в своїх почуттях і перша прийняла сторону драконів.

За ці п'ять років, останні люди з Терикону все ж покинули свої гори. І тепер ми всі живемо в мирі.

***

Сьогоднішній мій ранок почався з нудоти і поганого самопочуття. Аарона не було поруч, схоже він знову займався невідкладними справами. В обідню залу я спустилась пізно, без настрою і в розбитому вигляді. В горло навіть чай не ліз, тому я вирішила піти до чоловіка, щоб він мене магічно просканував. Можливо з’їла щось не те.

Мій кислий стан одразу кинувся йому в очі і не говорячи ні слова, Аарон вмить підбіг до мене вкладаючи на диванчик.

Його очі широко округлились, а рука з сонячного сплетіння повільно опустилась на мій живіт.

- Ти… вагітна! - радісно скрикнув він і заключив мене в обійми.

Я була шокована цією звісткою, адже не планувала стати матір'ю ще добрих сорок п'ять років.

- Як таке можливо? Дракони ж не можуть одразу мати дітей. Може ти помилився? - запитала я.

- Ні! Я відчуваю його. Хоч поки зовсім слабко, але відчуваю! Скоро ми станемо батьками! - вигукнув Аарон і підхопив мене на руки.

Ця новина ощасливила не лише нас, а й увесь Едонбороу. Зовсім скоро народиться чорний дракон! 

Кінець

Дякую вам, мої дорогі читачі, що пройшли весь цей шлях зі мною ♥️♥️♥️. Сподіваюсь, що вам сподобалась ця історія, і ви дочекаєтесь її продовження. ☺️

(Книгу можна читати окремо.)

***

- Тату, а що там за цим морем? - запитав маленький хлопчик, тримаючи свого батька за руку.

- Там нічого немає синку. - відповів йому чоловік.

- Звідки ти знаєш? - недовірливо перепитала дитина.

- Рід драконів, живе на цьому континенті багато тисяч років і ніхто з таких допитливих, як і ти, ще не знайшов там нічого. Ми одні на цій землі. - сказав батько і ніжно погладив сина по голові.

- А вони далеко літали? - ніяк не вгамовувалась дитина.

- Так Еване, вони облітали все і нічого, крім води не знайшли. 

- Значить я буду правити лише драконами і людьми? - розчаровано запитав хлопчик.

- Повір синку, тобі і цього буде достатньо.

Вони перекинулись на драконів і полетіли назад додому так і не помітивши невеликий човен, що причалив до берегу.