Розділ 10

Аарон Росс 

- Де Рей? Ти його сьогодні бачив? - запитав Аарон у свого радника.

- Був біля озера, гуляв разом із Сантою. - відповів він.

- Малкольме. Не забудь нагадати своїм шпигунам частіше доповідати. Мені потрібно знати про кожен рух брата. Все що він сьогодні робив і навіть скільки разів усміхнувся. Я покладаюсь на тебе. - чоловік важко зітхнув і опустив голову в долоні, роблячи перерву від читання.

- Знаю мій друже. Мої шпигуни виконують своє завдання. - відповів Малкольм.

- Чорт забирай! Тут немає жодного натяку на потрібну мені інформацію! - Аарон зі злістю жбурнув масивний фоліант у стіну.

- Мій королю. Це нічого не дасть. Не думаю, що у книгах є те, що ми шукаємо. - сказав перший радник.

- Що порадиш? Так само звернутись до першоджерела, як це зробив батько? - з сумною усмішкою запитав друга Аарон Росс.

- Я б не радив вам помирати заради цього. - злякано сказав Малкольм.

- Але це єдиний шанс зв'язатись з нею напряму і розібратись з цією столітньою справою. - його Величність важко зітхнув.

Голосний стукіт відволік чоловіків від розмови.

- Увійдіть. - спокійно сказав Аарон.

Передчуття поганих новин, повільно почало сковувати його душу.

- Ваша Величність! Його Високість Реймонд перекинувся. - знервовано доповів страж.

Не говорячи ні слова, Аарон вискочив у відкрите вікно свого кабінету і на льоту перекинувся.

Великі чорні крила закрили тіннню місто, яке до цього моменту, грілося в теплих промінчиках сонця. Голосний рик правителя, змусив ще п'ятьох драконів летітити слідом.

Займати трон, мав право, лише найсильніший чорний дракон, який народжувався тільки в сім'ї Росс і неважливо, яким по рахунку він був серед своїх братів і сестер. Правитель міг народитися навіть другим, але все рівно лише він міг посісти місце короля Едонбороу. Тільки чорному дракону підвладне уміння, контролювати інших представників своєї расси і тому він вважається найсильнішим.

Охорона разом з першим радником, відставала від Аарона на добрих п'ять миль. Ніхто в цьому королівстві не міг конкурувати з ним в швидкості, навіть його рідний брат, якого він зараз з усіх крил летів рятувати.

Рік тому, коли Рей перший раз втратив здоровий глузд, їм ледве вдалося спіймати його і привести до тями.

Кожному дракону, який втрачає контроль над своєю другою іпостас'ю, суворо заборонено перекидатись.

Аарон сам увів цю заборону. З того часу, як його батько відлетів в кращий світ, намагаючись зв'язатись з Деміургом, він прийняв на себе обов'язок короля Едонбороу. 

Зараз його мета, вирішити цю проблему з тим божеством, яка відвернулась від них. Після війни з людством, дракони втратили владу над магічним джерелом і невдовзі воно пересохло.

Їх потомство все більше рідшало, а ті хто досягав свого шлюбного віку, не могли знайти свою істину пару і згодом дичавіли. Раніше таких випадків було менше і лише пізніше виявилося, що чим частіше перетворюється дракон тим швидше він сходить з розуму. Тому Аарон заборонив молодим драконам, які не мають пару, перекидатись. Сам правитель теж боявся тієї ж участі, але на щастя, поки лихо обходило його стороною.

Після декількох перетворень, такі дракони назавжди залишались нерозумними і неконтрольованими. Ніяка клітка не могла стримати їх, як і його рик, тому вирок для таких драконів був лише один - смерть. Адже нерозумний дракон творив багато лиха не лише людям, які жили за горами, а й і їх королівству.

Саме гірше в цій ситуації було те, що молоде покоління не може давати потомства, шлюб без істинності не приносить дітей, а це означає, що через пару тисяч років, всій популяції драконів прийде кінець.

Зараз він не може вчинити так, як його батько, адже тоді рід чорних драконів закінчиться на ньому і королівство без лідера, розпадеться в ту ж секунду.

Вся ця ситуація, змушувала правителя, відчувати себе безпомічним. Важкі думки лізли в його голову саме в той час, коли кожна секунда була на рахунку. 

"Не дай всевишній Деміург, він полетів до поселення людей. Якщо ті не зможуть відігнати його, то тоді змушені будуть убити."

Зараз і сам Аарон сильно ризикував перетворитись на безмізкого, але вибору у нього не було. Його брат знаходиться в полоні драконячої іпостасі і Аарону потрібно вивести Реймонда з цього стану, раніше ніж той дістанеться до людей.

Він відчув його одразу і пришвидшився, гучний рев вирвався з горла, але це ніяк не вплинуло на брата. Рей був зайнятий погонею за віверною.

"І навіщо ж вона йому?" Дії Рея були не зрозумілими для Аарона, але він був радий, що брат не встиг дістатись до гір. Напруживши свій зір, його Величність розгледів на шиї багряної віверни, молоду дівчину, яка злякано дивилась в його сторону. Він був злий, через факт, що людисько посміло посунутись на їх територію, але й в одночас радий цьому.

"Отже, Рей все-таки побував на території людей, а дівчисько привело його в мої володіння." 

Ігноруючи віверну і її вершницю, Аарон накинувся на брата, намагаючись привести його до тями. Через деякий час йому це вдалося і Реймонд прийшов в себе, і підкоряючись реву вожака, прийняв людську подобу. Охоронці разом з головним радником оточили їх утворивши коло, на випадок, якщо принц, знову перекинеться.

- Реймонде, як ти почуваєшся? - занепокоєно запитав Аарон.

- Уже краще. Дякую тобі. Я... не спеціально... - почав Рей.

- Не зараз. На одинці поспілкуємось. - суворим тоном перебив його король. - Малкольм, доправити цілим і неушкодженим. Відповідаєш головою.

- Буде виконано, ваша Величносте. - радник склонив голову.

Як тільки підлеглі разом з Реймондом піднялись у повітря, Аарон перекинувся і попрямував в сторону гір, для того щоб нагадати людям, чому не потрібно сунутись на територію драконів.

"Витівка дівчиська не повинна залишитися безкарною, навіть якщо це врятувало життя мого брата. Люди не повинні відчувати нашу слабкість, уже і так вистачає того, що деякі з нас дичавіють і нападають на них, показуючи цим нашу безпомічність." Аарон був впевнений, що люди досі тримають в собі злобу і чекають того часу, коли зможуть завдати драконам удару, а він не може їм цього дозволити.