Частина 2

   Зараз їй треба було вирішити, що ж робити далі і куди податися. Не те, щоб вона не думала про це раніше: довгі дні, проведені в клініці на самоті, дуже навіть сприяли роздумам; але вона так і не змогла зупинити свій вибір на одному з безлічі продуманих варіантів.

Для ухвалення рішення жінка вирішила сісти за столик найближчого кафе на вулиці і випити чашечку кави. В очікуванні офіціанта Кіра згадала, що сьогодні вранці отримала поштовий пакунок, але була зайнята зборами і випискою з клініки та так і не встигла його розпакувати.

  Зворотна адреса свідчила, що відправником була її подруга Сільвія, яка проживала в іншому місті. «Хм, що б це могло бути?» Пакунок був доволі об'ємним, найімовірніше, всередині міститься якась мила штучка для підняття настрою, подарована у зв'язку із закінченням лікування. Вірна подруга завжди підтримувала її впродовж довгих років дружби, от тільки приїхати не змогла, бо мала трьох маленьких дітей, яких не було на кого залишити. Кіра посміхнулася цій здогадці і почала розгортати сувенір.

Яке ж було її здивування, коли в пакеті виявився єдиноріг! Той самий кришталевий єдиноріг, який так сподобався їй в ту пору, коли вона гостювала минулого літа у своєї подруги.

А справа була така: по сусідству проживала самотня літня жінка, з якою Сільвія підтримувала дружні стосунки. Одного разу старенька запросила їх у гості на чай, там вже Кіра і побачила вперше цю чудову річ.

Треба сказати, що сам образ єдинорога завжди здавався їй прообразом щастя. Будь-які сувеніри, іграшки, вироби із зображенням єдинорога неодмінно приковували до себе її увагу. І якимось неймовірним чином Кіра стала пов'язувати свою удачу з цим казковим персонажем. Вийшло так, що талісман сам вибрав свою господиню: подаровані їй напередодні, фігурки приносили позитивне вирішення різних питань. Взаємозв'язок простежувався чітко і з дивовижною постійністю. Відтоді Кіра почала вважати єдинорога своїм щасливим талісманом.

Ось і зараз вона тримала в руках кришталеву фігурку, що мала срібний різьблений ріг. Який дивовижний збіг?! Саме зараз, у момент, коли їй належало вирішити куди ж вирушити, цей талісман сам знайшов її. А це означає, що тепер вона неодмінно прийме правильне рішення! У цьому Кіра більше не сумнівалася.

До сувеніру додавалася листівка. Пробігши очима побажання здоров'я і щастя, вона зупинилася на словах, що повідомляли сумну новину: літня сусідка нещодавно померла.

Перед уявним поглядом миттю постала вже давно немолода жінка на ім'я Йайа, яка зігнулася під тягарем життєвих проблем, але душею незламна і все ще молода. Кірі пригадалося, як вразило її тоді неймовірне життєлюбство цієї старенької, в очах якої, як і раніше, світився завзятий вогник. Життя подарувало їм лише одну зустріч, але пам'ять зберегла всі подробиці. Тоді Кірі, яка переживала важкий етап свого життя, захотілося в старості бути схожою на цю енергійну жінку, яка не втратила з віком ентузіазм і віру у краще. Вона пригадала, як Йайа розповідала про своє життя: розповідь рясніла винятково позитивними подіями, зустрічами і пригодами, і зовсім не містила навіть нотки горя або відчаю. Але пізніше подруга повідомила Кірі деякі подробиці складного життя самотньої сусідки. Яке неймовірне самовладання та життєлюбство! У Йайа варто було повчитися вірити в краще, та й узагалі довіряти людям після всього, що тій довелося пережити.

Кіра продовжила читання листівки і дізналася, що подрузі довелося збирати речі померлої, щоб звільнити приміщення для нових мешканців. Тоді ж то вона й знайшла єдинорога і вирішила передати Кірі, на згадку про Йайа. Жаліслива подруга, що й сказати?!

Вона крутила в руках пам'ятну рiч і з сумом згадувала її господиню. Очі наповнилися непроханими сльозами. Кіра заплющила ïх й подумки вимовила: "Світла пам'ять тобі, Йайа!"

У цей момент ріг скляної фігурки подався під пальцями, обертаючись навколо своєї осі. Яке ж було здивування дівчини, коли фігурка виявилася флаконом від парфумів, а срібний ріг - його кришкою! Оце так сюрприз! Кіра піднесла до носа порожню пляшечку і відчула аромат, що так нагадував про Йайа. Дивно, як наш мозок у змозі воскресити в пам'яті події або людей лише за запахом?! Нейронні зв'язки працюють під суворим грифом секретності, вченим так і не вдалося повною мірою проникнути в секрети їхньої роботи. Вочевидь, старенька користувалася цими парфумами на момент їхньої зустрічі. Зараз флакон був порожній, але й досi зберігався стійкий запах парфумів, надто вже солодкий і нудотний на смак Кіри.

  А ось сам флакон був шедевром склодувного мистецтва! Назви ніде не виявилося, пляшечка була абсолютно чистою від будь-яких написів, можливо, етикетка давно відвалилася. Потрібно буде погуглити назву парфуму.

У цей момент до столика Кіри нарешті підійшла офіціантка. Прийнявши замовлення на чашечку еспресо, дівчина потягнула носом шлейф парфумів і в подиві втупилася на Кіру:

- Який дивовижний аромат! Не підкажете назву парфумів?

- На жаль, я й сама не знаю; це подарунок без етикетки, - зніяковіла та.

Офіціантка якось дивно глянула на дівчину і пішла до іншого столика приймати чергове замовлення.

Тут вже Кіра не витримала такої кількості загадок і вирішила зазирнути в інтернет. Забивши в пошуковому рядку запит на пошук "парфум у пляшці з єдинорогом", вона отримала масу результатів, фото яких абсолютно не збігалося з оригіналом. Змінивши запит на "флакон у формі єдинорога", вона отримала не менш вичерпний результат, але знову мимо. Судячи з пляшечки, варто було пошукати серед старих парфумів, знятих з виробництва. Але і там потрібної інформації не виявилося. Інтрига наростала з кожною хвилиною.

Відклавши на деякий час вирішення своєї непростої задачі з вибору життєвого шляху, Кіра вирушила до парфумерного бутика, що був розташований на сусідній вулиці.

Дівчина-консультант довго вивчала флакон і залишки запаху, який він зберігав, але відповідь її була невтішною: