3 Глава Червень 2000 рік

   Після приїзду в Алушту молодята швидко залишили свої речі в готелі, переодяглися й пішли на море. Костя з ніжністю спостерігав за дружиною.

   Хвилі набігали на берег і змочували босі ноги Марії… Вона на повні груди вдихнула цілюще морське повітря й поглянула в безкрайню далечінь бірюзавих вод… «Яка невимовна краса…»

- Тобі подобається? – цілуючи її в плече, запитав Костя.

- Дуже…

- Ходімо, поплаваємо?

   Марія взяла Костю за руку й вони зайшли в море.

- Але я не вмію плавати… - розгубилася вона.

- А я вмію і тебе навчу, – підморгнув до неї Костя.

  Марія з Костею сиділи на березі й спостерігли за тим, як сонце повільно сідає у воду, запалюючи хмари у рожево-малинові кольори… Коли останній відблиск сонця поглинула вода, вони повільно пішли в сторону набережної площі. Тут було гамірно, звідусіль лунала музика, в невеличких кіосках продавали різну всячину: прикраси з каміння та ракушок, різноманітні сувеніри та магнітики з зображенням Алушти та багато усякого дріб'язку. Екскурсоводи наперебій пропонували екскурсії по визначних місцях Криму. З ресторанчиків доносились аромати різних смачних страв.

- Може зайдемо кудись і повечеряємо? Чи ти вже стомилась? – запитав Костя.

- Я б не відмовилась випити чогось теплого.

   Вони сиділи на терасі невеличкого затишного ресторанчику. Костя замовив собі м'ясний салат, а Марія зелений чай з слойоним тістечком. Вони насолоджувались чудовим вечором, морським повітрям та спокоєм, що приємно зігрівав душу…

   Молодята лише пізно вночі потрапили у свій номер. Це були розкішні апартаменти… Посеред спальні стояло велике царське ліжко із золотим балдахіном та застелене білосніжною м'якою постіллю, звідсіля можна було вийти на балкон, де відкривався чудовий краєвид на море. Невеличка вітальня була обладнаною баром, холодильником та всім необхідним для комфортного відпочинку. Також тут була ванна кімната з туалетом та великою круглою ванною.

   Час для Марії наче зупинився… Кожного дня їй відкривались нові горизонти…Вона, як губка всмоктувала в себе нові відчуття та враження, які отримала на протязі того часу, який провела в Криму…

   Костя всіляко намагався догодити своїй дружині. Вони відвідали багато цікавих місць: побували в Бахчисараї, Балаклаві та старовинному Херсонесі; милувалися красою Воронцовського та Лівадійського палаців; прогулювалися по Ялті та були у Ластівчиному гніздечку; відвідали Нікітінський ботанічний сад та гору Ай-Петрі; дегустували смачні вина Коктебелю та Масандри…

   Найбільшим щастям для Марії було те, що весь час вони з Костею проводили разом… Разом снідали та вечеряли, разом гуляли по набережній, разом проводили ночі й зустрічали світанки… Вона вже звикла засинати та прокидатися в міцних обіймах коханого чоловіка… Всі проблеми і страхи, біль та страждання відійшли у небуття... Вона поринула у світ нових відчуттів і з кожною миттю переконувалась у щирості та міцності їхнього кохання… Саме про ТАКЕ ЖИТТЯ вона мріяла, сповнене щастям, радістю, затишком та коханням…