Марія лежала на ліжку і розглядала свій альбом, той самий, який їй подарувала Катя на День народження. І хоча минуло не так багато часу з того моменту, а стільки усього сталося… Як усе кардинально змінилось… Тоді, вона плекала свої рожеві мрії, вірила у вічне кохання і думала, що більше не зазнає втрат. Як вона помилялася…
Марія з сумом усміхнулась, пригадавши час, проведений з Віктором. Тоді вона була щаслива, тоді вона справді жила і насолоджувалась життям… А зараз просто існує…
Вони з Віктором обожнювали одне одного, ніколи не сварилися, їх завжди бачили усюди разом. Вони були найкращою парою в школі. Вчителі та учні були впевнені, що після закінчення школи вони обов’язково одружаться.
Андрій та Валентина щиро раділи за своїх дітей. Вітя став сином для Андрія, а Марія - донькою для Валі. Ніна з Дмитром також раділи можливості породичатися з Лучками.
Марія жила, наче в казці… Про кращого хлопця, а в майбутньому і чоловіка вона не могла й мріяти.
Літніми вечорами вони з Віктором складали плани на майбутнє… Вирішили вступати в один ВУЗ – у Тернопільську академію народного господарства. Марія обрала бухгалтерський облік, а Віктор – юриспруденцію. Вибір ВУЗу належав Марії, оскільки вона не хотіла залишати своїх рідних, переїжджаючи в інше місто. Закохані навіть вирішили, що одружаться після закінчення четвертого курсу. Так би сталося, але доля вирішила по іншому…
#1060 в Жіночий роман
#3901 в Любовні романи
#1851 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.10.2019