Глава 14 "Нарешті правда"

Я дивився на фото чоловіка(!) як дві краплі води схожого на Антоніну! Не просто схожого, а ІДЕНТИЧНОГО кожною лінією, кожною ямочкою, відтінком шкіри, кольором очей!

Немов близнюки, але й вони мають ледь помітні відмінності.

А в цьому чоловіку все точно таке ж як і в Антоніни! Я вивчав фото, наближував його, збільшував, але окрім грубіших ліній та короткого волосся у хлопця нічого не знайшов!

Таке враження, що чоловіку наростили волосся, пом’якшили грубі частини обличчя й на тобі – вийшла Антоніна!

Або ж, навпаки, Денис взяв фото дівчини й відкоригував його, щоб пожартувати!?

Але таку купу документів нащо йому підробляти?! Йому біле нічим зайнятися, як готувати такий невдалий розіграш!

- Та ні, це безглуздя! - розмовляв з портретом на комп’ютері. - Хто ти такий, хлопче? І чому ти так схожий на Антоніну? Чи вона на тебе? – я взагалі заплутався.

Далі я вивчав документи, які підтверджували, що цей чоловік дійсно існує. Але вони змушували мене сумніватися в існуванні Антоніни!!!

- Звісно вона існує! Але чому про неї жодної інформації? - ніяк не міг второпати я.

Свідоцтво про народження, свідчило, що певний БОНДАР АНТОН ГРИГОРОВИЧ 

- Як таке взагалі можливо?!!!

 Народився в місті Санкт-Петербург 17 липня 1991 року.

Потім атестат зі школи, диплом з університету, водійські права, нагороди, безліч фото й статей, які підтверджували, що цей чоловік дійсно існує та живе запальним життям!

Я дізнався, що він є сином відомого російського магната, котрий займався видобутком нафти.

- Ох ні хрена ж собі! - засвистів я. - Так це ж діамантова жила! Хоча то не важливо(!), головне що в їх сім’ї він єдина дитина! Можливо, Антоніна втрачена сестра? Можливо її викрали ще при народженні?

Але інша вибухова газетна сенсація змусила змінити мої думки в інший бік:

«Бондар Антон Григорович сьогодні загинув! Прикрі новини розлетілися усією Росією!»

Я почав читати статтю намагаючись не пропустити жодної деталі, щоб ні в якому разі не випустити з погляду щось особливе!

«Сьогодні 18 травня 2016 року о 2 годині ночі в автокатастрофі загинув син нафтового магната Бондар Григорія Юрійовича. Відомо, що хлопця підрізала вантажівка й він з’їхав в яр. Від машини й тіла залишились самі вуглі. Експертиза не змогла зробити діагностику, але дорожні камери зафіксували момент зіткнення. Наші щирі співчуття батькам Антона!»

Я був не просто шокований(!), я був приголомшливий, збитий з ніг від прочитаною новини!!!

- Тобто, - не міг збагнути я. - Хлопець загинув, але є його копія Антоніна! В Антона жодної сестри(!), але чому ж такі ідентичні не лише зовнішньо, але й їхні ініціали?

Я розумів, що ця історія довго не залишить мене в спокої, але й спитати у жінки також не міг!

- По-перше: вона розлютиться і навряд чи захоче щось пояснювати, а по-друге: якби і захотіла, то сумніваюсь, що скаже правду. Я б не сказав!

Я довго сидів дивлячись в екран ноутбука.

З роздумів мене вивів вхідний дзвінок Дениса:

- По очах бачу, що ти шокований! - посміхнувся він.

- Не те слово. Я не знаю що робити з усією цією інформацією.

- Повір, я також в шоці. Мене самого так зачепила ця дівчина, що я ледь всю Росію не перевернув з ніг на голову.

- Що ти думаєш стосовно цього? - я повинен був хоч щось отримати, нехай навіть за допомогою інших думок, адже сам був не в змозі щось констатувати.

- Я можу сказати одне, що дуже дивно, що про цю Антоніну немає ані крихти відомостей! Її просто не існує!

- І я про теж. Але є, точніше був, хлопець ідентичний цій дівчині!

- Дивні всі ці збіги і мені здається, що це одна й та сама людина! Адже тіло після аварії не можливо було ідентифікувати!

- Ти хочеш сказати, що Антон став Антоніною?

- Можливо, якраз все збігається: хлопець гине, а потім через два роки Антоніна, як дві краплі води схожа на Антона, з’являється в Австралії…

- Чекай, я не казав де знаходжусь?! - перебив я чоловіка.

- Вітю, ну ти немов маленький! – посміхнувся Денис. - Гадаєш, якщо я за самим фото і ім’ям зміг дістати стільки інфи (скорочення від слова «інформації»), то мені важко дізнатися де ти є?

- І то правда, - погодився я.

- Отже, маючи всі дані на сьогоднішній день, я можу стверджувати, що Антоніна це Антон, або ж ця жінка просто від когось ховається і обрала собі вподобане ім’я.

- Але як тоді їхня схожість?

- А це ще один глухий кут!

- А можливо таке, що вони брат і сестра, але їх в дитинстві розлучили? – висував я всі свої здогадки?

- Я також про це думав, але якщо навіть це і так. Якщо цю Антоніну викрали чи від неї відмовилися батьки, то Прізвище їй ніхто б не залишив. Всю інформацію, пов’язану з батьком Антона ретельно би приховали.

- Твоя правда! - залпом осушив склянку спиртного. - Що ми можемо зробити, щоб підтвердити правду?

- Єдине ти можеш дізнатися з якого міста ця особа, коли народилася і подивитися її документи.

- Зрозумів. Я зараз же йду до неї й про все дізнаюся?

- Ти тільки не перегни палицю й не налякай жінку, - розсміявся він. - А краще полиш цю ідею, нехай її таємниця залишиться при ній!

- Ні, вже не вийде, - заперечливо похитав я головою. - Якщо це і є Антон, то я повинен бути впевненим на всі 100.

- Боїшся трахати колишнього чоловіка? - зареготав Денис.

- Та ну тебе! Між іншим, як для колишнього чоловіка, вона дуже приваблива, - відбив дзвінок.

Мені не хотілося вірити в дійсність інформації. Як хлопець міг так добре замаскуватися під жінку?!! Невже пластична хірургія досягла таких результатів, що жодної ознаки не залишається!

І тут я згадав її характер…

- Жінка з чоловічою міццю! - розтягнув я слова. - Зовнішність змінена, але середина залишилась.