5. Мрії та надії

- То це був він? - Відразу полізла до мене з питанням Тетяна? - Я ж тобі казала, що прийде. А ти - ні, ні.

- Так. Потім в машині поговорите, - втрутитися у нашу розмову мій брат. - Мені ще у справах треба. Поїхали вже скоріш.

Я швидко зібралася. Вимкнула світло. Зачинила двері. І ми поїхали до дому. Я спеціально сіла на зад разом з подругою, щоб про все їй зараз розповісти.

- От ми й познайомилися. Він спитав де я живу. Я сказала. І намалювала, щоб вже точно знайшов. Думаю, він завтра до мене і приїде, щоб запросити на побачення. Я б з ним погуляла, - вже розмріялась я.

- Він не прийде. - Втрутитися у нашу розмову мій брат Микола.

- А ти не підслухуй, - зробила я йому зауваження. - Я знаю, що прийде, бо я йому сподобалася.

- Ти хлопців погано знаєш. Бачила, як вони швидко пішли. Він стовідсотково вирішив, що я твій хлопець і тому звісно не стане до тебе їхати. Він же не дурний

- Буде дурний, якщо не приїде. - Мені чомусь стала прикро.

- Микола правий. Мені теж так здається. - Підтримала думку двоюрідного брата моя найкраща подруга.

- Я на вас образилась, - відповіла їм обом, бо дуже не люблю, як мені суперечать і все йде не так, як я розрахувала.

Відвернулася і стала дивитися у вікно. Вони між собою розмовляли, та я в їх бесіду не втручалася. Бо була дуже на них зла. І на себе теж. Але ж побачимо, як воно завтра буде, вирішила я. Не прийде, то сам винен. Я йому потім устрою солодке життя.

Ця думка мене заспокоїла і потім вже я нормально з усіма попрощалася. Подякувала брату, бо якби не він, не знаю, як я сама їхала по темному холодному місту. А подрузі сказала, що завтра буду увесь день дому і гуляти не піду.

Вона звісно з мене посміялася і відповіла, що марно все це. Бо ніхто не прийде.

- От побачиш, Ната! Він думає, що в тебе хлопець. Ні за, що не прийде. І не тому, що боягуз. А щоб тобі не нашкодити.

- Ой, все. - Мені ця тема вже не подобалася. - А не прийде, то я його сама знайду. Буде знати, як до мене на побачення не приходити.

Так. Отака я самовпевнена. Бо знаю, що подобаюсь чоловікам. А цей хлопчик, ще пожалкує.

З такими приємними думками про себе,  я і пішла до дому. А про завтра я взагалі дуже і не переживала. Як треба мені буде, то я цього хлопчину обов'язково і сама тепер знайду.