Такі різні думки

Як стогне серце, чує воно біль

Як стогне серце, чує воно біль,
Немов на рану сиплеться та сіль,
За що нас так плідно шукають?
А потім, не зважаючи, вбивають?

Творці художнього ми слова,
Та любим українську мову,
Указом заборона в нас писати,
Але в віршах ми можемо сказати.

Репресії, арешти, розстріл,
Почуйте! Нам потрібен простір!
Але наш дух живе завжди,
Ми тут залишимо сліди.

В нас є велика така сила,
Що має красну назву - віра,
Вона вселяє нас надію,
Ми сумніватися не смієм.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше