Як стогне серце, чує воно біль,
Немов на рану сиплеться та сіль,
За що нас так плідно шукають?
А потім, не зважаючи, вбивають?
Творці художнього ми слова,
Та любим українську мову,
Указом заборона в нас писати,
Але в віршах ми можемо сказати.
Репресії, арешти, розстріл,
Почуйте! Нам потрібен простір!
Але наш дух живе завжди,
Ми тут залишимо сліди.
В нас є велика така сила,
Що має красну назву - віра,
Вона вселяє нас надію,
Ми сумніватися не смієм.
Відредаговано: 13.05.2020