58

Зоряна

Новий день почався з казки: за вікном все було вкрите білим снігом. Вчорашній перший сніг вирішив нагадати місту, що варто задумуватися про новорічні подарунки. 

Я закуталася у теплий халат і почала свої ранкові ритуали. Сьогодні до білого невинно чистого снігу я заварила собі міцного чаю. 

Цікаво, чи дотримається Вадим обіцянки? Прийде до школи заради мене чи Світлани? Прийде? Не знаю,але мені жахливо хочеться бачити його, чути його голос, сміх. Відчувати його погляд. 

Ніяковію сама перед собою: вчора ми цілувалися під першими сніжинками. Це мега романтично. І, я не уявляю, як би це було з Андрієм... Нарешті???

***

Дзвінок на третій урок сповіщає про неухильне дотримання розкладу. В одинадцятий клас сьогодні йду із завмиранням серця. І тільки я знаю, чому.

Клас дружно підіймається для привітання. Я проходжу до робочого місця і очима обводжу учнів. На долю секунди тону у блакитно-сірому океані похоті і різко відводжу погляд. Здається, мої щічки стали гарячими! 

 - Добрий день! Сідайте! - зібрала всі титанічні зусилля, щоб рівним, веселим тоном вимовити цю фразу. Він тут. Прийшов. Підводячи підсумки у вивченні творчості Булгакова, кожною клітинкою відчуваю підтекст у тому, про що ми говоримо. А ще безумовно радію з того, що Вадим готовий до уроку. Прямо розпирає від гордості. Хоча, зізнаюсь сама собі, що в душі сидить маленький черв'чок і потихеньку гризе нутро: Світлана не відлипає від Вадима весь урок. Можу тільки уявити, як вони проводять перерви...

Ревную? Так, ревную. Просто я не хочу, щоб повторилася жовтнева історія...

Вадим же, як завжди, тримається впевнено. Він безтурботно спілкується зі своїм Світлячком, навіть заграє зухвало. Але в ті моменти, коли я викликаю його відповідати, він просто роздягає мене своїм поглядом. Я сподіваюся, що це розумію тільки я. 

Оцінки виставлені, домашка задана, дзвінок перервав ідилію уроку. Збираючи речі, я вкотре розумію, що буду жахливо сумувати за цим класом. Намагаюся якомога швидше покинути кімнату, але мене зупиняють дівчата.

 - Зоряно Олександрівно! Ми поговорили з класухою. Вона не проти, якщо Ви будете з нами, - троє дівчат, що схожі на моделей, дивляться на мене поглядом кота зі "Шрека". А я відчуваю ще один особливий погляд. 

 - То сьогодні після уроків збираємося, - я посміхнулася на реакцію дівчат, бо вони ледь не розцілували мене. І, здається, відчула ще одну емоцію - радість-з-полегшенням-і-передчуттям. Якщо не сам Новий рік, то переддень, ми святкуватимемо разом. Що ж, будемо готуватися.