Так не має бути, але ж...

44

Сьогодні вже п'ятниця. Початок листопада вперто поливає наше місто дощами. Особисто мені це йде на руку, бо під дощ краще думається. А якраз думати є про що. 

Мене не покидають думки про те, що зараз відбувається у моєму житті. Все-таки, совість то підступна штука. Вона сидить десь під кущиком чи пеньочком, причаївшись, спостерігає за тим, як ти косячиш, а потім вилазить і починає тебе вичитувати. Зараз я вже не знаю, радіти чи плакати з того, що відбувається.

хух...

Тидик

"Доброго ранку, Зоряно Олександрівно. Просто скучив за Вами і захотів першим побажати гарного дня. Сподіваюся, він буде кращим, ніж погода за вікном)"

Вадим. Чомусь настрій піднявся. Вкрай приємно отримати таку смску зранку. 

"Дякую, Вадиме. Хочеться вірити, що буде саме так, як ти сказав. Сподіваюся, ти сьогодні не станеш прогулювати уроки)"

Тидик 

Так, я ХОЧУ бачити його. Хочу ловити його погляд і відчувати, що він проводжає мене поглядом, коли я ходжу по класу чи йду коридором.

Це моє життя. І, врешті решт, я хочу бути щасливою. Навіть якщо я вже записана у чергу до пекла. 

Ранкові процедури вже давненько набули характеру рефлексів і виконуються машинально. 

Раптом шум дощу за вікном перервав телефон. Іринка.

 - Привіт, Зірко! Я жахливо скучила за тобою! Вибач, що цілий тиждень мовчала! У мене тут стільки справ! Ти навіть не уявляєш, як це здорово, займатися улюбленою справою та ще й прибутковою!

 - Привіт, Іринко! Я вже вирішила, що нещасній вчительці більше немає місця у твоєму житті. Про заняття улюбленою справою це ти мені кажеш?? - я засміялася, почувши її фиркання.

 - Ти як завжди! Скільки у тебе сьогодні уроків? Я хочу запросити тебе до себе на прийом, - вона хіхікнула, а я відтворила обурення.

 - Давай після першої години я тобі наберу, - я прикинула розклад, десь близько другої години я маю звільнитися. 

 - Добре, подружко, я чекатиму, до зустрічі! - Іринка з самого ранку вже була гарному настрої, чого не скажеш про мене. Я ранки не люблю.

Тидик

"Мила Зоряно Олександрівно, уроків я не прогулюватиму. З нетерпінням чекаю зустрічі з Вами".

Ммм...

Так приємно... Так не довго і полюбити ранки.

Час збиратися на роботу. 

А за вікном дощ.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше