3 - У нас будуть такі веселощі!

  - Так, хлопче, але прізвище змінила на своє - Ванда Максімофф, не дивуйся й проходь. Господи, капець, я навіть не зроблю тепер укладку та нігті так й не зробила нормально.

Він кивнув, нічого не розуміючи.

"Капець... О це точно."

 "Це ж просто...просто сором."

  - Дупа, я не встигла зробити відбивну.

 Смикнувши своє волосся, Венздей відказала :

  - Нічого, ма. 

Вже у домі :

  - Як там твої курси, мила ?

 Венздей, мовчки поглядом проводжаючи дві великі ялинки (які зникли за рогом), показала великий палець.

  - Коли ти підтягнешь свою магію, то вже будеш не просто Аддамс. Це буде пречудово, лялю!

 "Лялю", так тільки батько її називав.

 До речі треба змусити його представитися.

  - Так, молодь, цього разу буде засмаження, печений тунець, а також курка, ще заждіть...

 Ксава пнули у живіт.

  - Мадам, забув. Я Ксав'є Торп.

  - А то ж бо, я у курсі, маленький. Венщдей, я тобі не розповідала, що наш друг тепер гне ложки з подвійною швидкістю??

  - Знов ти про брата.

 Ксав їх перебив :

  - Знов таки я не втримався "мадам", Ви мама моєї любої Венздей, тому ось подарунок - простенька рослина, але у неї можуть бути хімічні властивості.

 У цю ж мить Ксав'є Торп забажав щось сказати Аддамс, але...

 Стоп, а що це за чорний бант.

 Її мати спитала :

  - Венздей, а що таке ? Ти ж хотіла мені зробити подарунок? ?

 Немов би по якомусь сигналу, Венздей напружилась. Відчуття було таке ж, як у дитинстві, коли матінка Ванда намагалася зробити усе, щоб вона тільки їла морозиво та кальцій.*

 Що й говорити про шубу, прикрашену рожевими оливками.

 Чорний бант сіпнувся, це виявилась голова, голова справжня, а вже пізніше знайомі очі й "бантований" усміхнувся. Скот був трохи засмучений й весь у подряпинах. Скотт МакКол зітхнув й вже не схлипуючи, сказав :

  - Ти не знала, але Ванда приготувала такий ось подарунок... Мене.