Україно, моя Ненько, чом ти зажурилась?!
Чом заплакана стоїш, у туман повилась...
А тому я зажурилась, що війна вже близько!
І як хмара із туману, йде вороже військо
Я вже бачила ті війни, де брати народу
Умирали за країну, через свою мову
І Абхазія, Авган, це все пережили
А сини мої померли, їх нажаль убили!
Я не хочу крові більше, я є суверенна...
Вороги так як колись, є непримеренні
Адже ваша я сестриця, я не хочу бою!
А ви взяли і забули... та і взяли зброю!!!
Роман Кукурудз
Відредаговано: 11.01.2021