Так далеко до дому - Українська поезія

Україно, моя Ненько...

Україно, моя Ненько, чом ти зажурилась?!
Чом заплакана стоїш, у туман повилась...
А тому я зажурилась, що війна вже близько!
І як хмара із туману, йде вороже військо

Я вже бачила ті війни, де брати народу
Умирали за країну, через свою мову
І Абхазія, Авган, це все пережили
А сини мої померли, їх нажаль убили!

Я не хочу крові більше, я є суверенна...
Вороги так як колись, є непримеренні
Адже ваша я сестриця, я не хочу бою!
А ви взяли і забули... та і взяли зброю!!!
 
                                                                             Роман Кукурудз




 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше