Частина 2

Родовід героя

  Повернемося до описаних подій з самого початку. Данило й Ольгердія познайомилися на дискотеці в селі, де вона жила. Ольгердія була з сім'ї литовця, який переїхав у часи Радянського Союзу за обміном, а мати була місцевою жителькою. Вони познайомилися випадково, зустрівшись поглядами.... І після цього вже ніколи не розлучалися, проживши "душа в душу". Через два   роки після їхнього одруження в них народилася Ося. 

 Що ж щодо батьків Данила? Вони жили в місті. Але їхні батьки були, як не дивно, з сусіднього села. Дізнаймося ж детальніше родоводи родин. В обох родинах були люди з магічними здібностями. Прапрабабуся Ольгердії була знахаркою. Усі до неї зверталися за допомогою, і вона допомагала. Кому молитвами, кому відварами, настойками. Уся губернія, а згодом і більша половина тодішньої Російської імперії зверталися до неї. Якби порівнювати її з нашим часом, то її можна було б назвати Вангою XIX століття. Слава про неї доходила навіть до царя. Її неодноразово запрошували бути при дворі царською цілительницею, проте вона навідріз відмовлялася, бо вважала, що цей дар для того, щоб допомогти якомога більшій кількості людей.

Так і прожила все своє життя, залишившись в тому селі, де й народилася.  Для неї головними були зовсім не матеріальні цінності. Вона приймала від людей вдячність слова, чи то ж їжу, чи тканину. Словом, хто чим міг, їй віддячити за допомогу, але лише не гроші, до них вона категорично ставилася. 

   Щодо Данилових родичів і чому його батька занесло в наші краї є дуже цікаве припущення (хоча скоріше це сімейна легенда). Його предок був в дружині Литовських князів, тих що заснували Литовське князівство. Його звали Ольвірд.Він був настільки захоплений культурою місцевого населення, що закохався і з сім'єю перебрався сюди. Вони жили аж до приходу до влади більшовиків 1917 року, потім були заслані до Сибіру, а потім повернулися до Прибалтики. Саме тому ця історія оповідалася з покоління в покоління. Коли ж випала нагода батьку Данила потрапити в Україну, то він без жодних роздумів переїхав і здійснив багатовікову родинну мрію.
  Що ж до  Ольгердії, то вона, будучи в тілі, мала красу неймовірну. З нею не дружили дівчата, бо вона була грубою. Та і хлопці, як до неї не підступалися, вона їм різко відмовляла. 

   І от дискотека. Компанія молодиків з міста. І серед них Данило, мужній і статний. Ося і Данило зустрілися поглядами і ніби весь світ завмер, час зупинився. 

Ніхто не розумів цього союзу, усі заздрили. Жили вони відносно небагато, але щасливо. Ямлина з’явилася в них не одразу, чи то заздрісними винні чи то всьому свій час. Так як вона була пізньою дитиною, то їй віддавалась вся любов і ласка батьків. Від неї також була максимальна віддача, вчилася на відмінно, а про допомогу її просити ніколи не доводилось, бо ініціатором виступала самостійно. Батьки не могли не нарадуватися нею. І тут війна...
Ніхто...ніхто не міг навіть півроку тому уявити про перебіг таких подій! Данило пішов у першій же хвилі добровольців, але удача, яка переслідувала його в одному з боїв, його покинула. Він загинув... Загинув героєм та з вірою, що його жертва не дарма.

Після того як чоловік пішов на війну, Ольгердія чи то через нерви, чи то з іншіої причині почала себе відчувати все гірше і гірше. Лікарі констатували рак. Дочка в відчаї шукала виходу. Її одногрупниця, любителька легких грошей і звела сім'ю науковців з нею. Напевно, через молодість вона їх не пережила. Мати, приховуючи від чоловіка діагноз, боляче переживши смерть дочки та чоловіка, розуміючи що не має для кого жити і для чого, у силу хвороби також померла.