7

 Вони перенеслися в кімнату для допитів, де чорношкіра секретарка років сорока, вп’ялася очима в детектива Тайлера.

 - Річард Браун, сказав, що хотів би виконати свій обов’язок присяжного. Я не побачила у цьому нічого страшного.

 - Так, особливо якщо це, ще й вигідно.

 - Три місяці тому, від мене поїхала моя сусідка, тому мені треба були гроші на оренду. Я подумала що про це ніхто не дізнається, це ж громадянський обов’язок. Будь ласка, — вона благально склала руки, — Не саджайте мене у тюрму. Щодня я бачу жінок, яких туди відправляють, і я цього не витримаю.

 - Тож Рік, просився до складу присяжних, саме у справі Майка Девіса?

 - Так, він наполягав включити його саме до цього складу присяжних.

 - Він назвав причину?

 - Ні.

 - Тож убитий, купив собі місце у складі судоприсяжних, і ми не знаємо чому, — у висновку мовив капітан МакКвін який збирався йти додому.

 - Убивство, таємниця, чудовий сюжет для трилера, — мовив Тайлер.

 - Може його щось пов’язувало з жертвою Лайлою Джонсон або з обвинувачуваним?

 -  Перевірте це, — мовив капітан, — Добраніч.

 - Добраніч Тайлере, — сказав Джервонта і пішов не чекаючи відповіді.

 Приїхавши додому, Тайлер замовив сирну піцу, смачно повечеряв, подивився дебілкувате шоу і ліг спати. У Джервонти, не було усе так просто, він мав дружину і двох малих дітей, тому по дорозі додому, він заїхав в супермаркет, де за дорученням дружини купив молоко, хліб, пепсі, заморожене тако і арахісову пасту яку так обожнювали його діти.

 Приїхавши додому, його з криками радості зустріли діти. Вони в сімейному колі їли розігріті тако і обговорювали як пройшов їхній день. Далі Джервонта прочитав казку на ніч, поцілував їх у лоба і змореним, але щасливим ліг спати.

 - Рою, я думаю ти знаєш, який катастрофічний вплив матиме цей інцидент для місцевої правової системи, вам просто необхідно розкрити вбивство Річарда Брауна.

 - Настільки все погано? – запитав капітан.

 - Так. Лише сьогодні вранці під час відбору присяжних, деякі потенційні кандидати, виражали острах щодо своєї безпеки. Саме час запевнити жителів Лос-Анджелеса, що вони захищені, — сивий окружний прокурор махнув головою, — Тримай мене в курсі.

 Він пішов до східців, а капітан, який угледів детективів мовив:

 - За всі роки, що я керую відділком, знаєте скільки разів тут особисто з’являвся окружний прокурор? – мовчанка, — Раз, сьогодні. Ви чули, до роботи.

 - Так сер.

 Четверо детективів пріли над паперами у справах Лайли Джонсон, Річарда Брауна і Майка Девіса.

 - Річард не мав ніякого зв’язку із Лайлою, — мовив Тайлер, — Жодних свідчень у фінансовій документації, у справі про вбивство, її пошті і навіть у щоденнику. Річарда і Лайлу взагалі нічого не пов’язує, — він почав терти очі.

 - Наче ці двоє з різних планет.

 - Така ж історія із Річардом і Майком, — мовив детектив Браян.

 - У документах з юних літ теж нічого?

 - Річард і Майк відбували строк в різних колоніях і в різний час.

 - Чому ж йому так кортіло потрапити в цей склад присяжних?... – замучено запитав Джервонта.

 - Заждіть, — почав Раян, — Здається дещо є.

 - Зв'язок?

 - Згідно з даними кредитки, три місяці тому, Рік купив у розстрочку мобільний телефон.

 - І що?

 - У нього вже був телефон, навіщо йому ще один, та ще й з анонімною реєстрацією?

 - Збирай групу, і пошукайте телефон у його квартирі, — сказав Грейз.

 Раян підвівся і вийшов з кімнати, а Тайлер, сидів і копошився з лупою над якимось фото, на що Джервонта сказав:

 - Тайлере, може хвате гратись?

 - Власне, я не граюся. Трішки зайнятий розкриванням справи.

 Він показав Джервонті фото з місця вбивства Лайли Джонсон. На ньому було авто з відкритим багажником в якому лежало тіло дівчини. Довкола авто було багато роззяв і поліціянтів.

 - Це фото з місця події, а це, лупа. Ти бачиш когось знайомого на цьому фото?

 Грейз придивлявся до фото і так і сяк, але не знайшов нічого. Тоді Тайлер почав водити лупою по фото. Коли він зупинився Грейз скрикнув:

 - Це ж Річард! Він був на місці злочину Лайли Джонсон! Але що він там робив?

 Тайлер усміхаючись промовив:

 - Цивільні особи, присутні на місці злочину лише в трьох випадках: перший, вони мертві. Другий, вони опинилися десь поблизу, і третій, це вбивця, що не міг встояти перед спокусою повернутися. То який варіант був у Ріка?

 - Я ставлю на третій.

 - Рік жертва та вбивця?

 - Як мило, — мовив Браян, та вдарив Тайлера по плечу, від чого той скривився, — Вибач.