9. Райлі Хантер

Від кожного слова, що вона вимовляла, її губи танцювали, ніби опале листя на асфальті, підкорене вітром. Я жадав ці пухкі вуста більш за все на світі. Вигадував які вони були на смак. Стигла груша чи соковите яблуко? Можливо полуничний колір щось казав про них, але я не розумів?

Мені важко було зосередитись, коли я розглядав ці губи, тож змусив себе перевести погляд вище. Перерахував кожну родинку на її обличчі, оминувши акуратний ніс і рожеві щоки, врешті зупиняючись на бурштинових очах. Вони мали такий теплий колір, що можна було потонути в них. Ряд темних густих вій додавав очам ще більшої краси, а такі ж густі брови, за якими вона гарно доглядала, були вкладені найліпшим способом.

Вона весело засміялась, від чого мені запекло в грудях і здмухнула з обличчя кучер свого світлого волосся. Єва не була кучерява. Вона мала неслухняне хвилясте волосся аж до самого поясу, яке постійно то підкручувала, то вирівнювала. Я ніколи не міг вгадати її настрій, бо вона аж надто часто змінювала зачіску і це мене приваблювало. Ще вчора вдень вона ходила з кучерями, а на вечірці вже була з рівним волоссям.

Надто худе тіло і бліда шкіра робили її вигляд витонченим.

Тонкі пальці Єви притисли підручники до грудей і вона схилила голову вбік, слухаючи придурка Тоні. Чому вона взагалі з ним водиться?

Цей порух її голови змусив кучері знову впасти на обличчя.

-Годі, Лукас. Ти не можеш постійно так поводитись.-почувся голос зліва і я різко повернув голову.

Емма стояла поруч зі мною, склавши руки на великих грудях. Темне волосся було зібрано в тугий хвіст, а блискіток на обличчі надто багато. А ще їй точно пасувала ця форма черлідерки.

-Як?-не зрозумів хлопець і Ділан вдарив його в плече.

-Відганяти усіх хлопців від неї. Це не чесно, бро. Ти хоч дихати їй дозволяєш?-сміявся друг, вистрибнувши на спинку лавки і я зміряв його поглядом. Руде волосся і веснянки пасували хлопцю, але я ніколи не став би недооцінювати його силу лише через милу зовнішність. Ми тренувались в залі тричі на тиждень вже чотири роки. Та врізати йому все ж хотілось.

Лукас фиркнув.

-Не розумію чому ти так її оберігаєш?-втрутилась Емма, відірвавшись від телефону і я звів брови.

-Бо вона моя сестра.-ніби це очевидно відповів Лукас і Ділан хмикнув. Ми знали, що справа не лише в цьому. Але Еммі ця інформація не потрібна.

-Всеодно знайдеться той, хто забере її. Можливо навіть я.-підняв кутик губ Ділан і я стиснув кулаки в кишенях своїх спортивних шорт.

-Можливо навіть зі зламаною щелепою.-гаркнув Лукас у відповідь, таким чином пригрозивши йому.

Мене бісили розмови про те, що Єва з кимсь зустрічатиметься. А ще більше бісила думка про те, що це буде хтось з моїх друзів.

Хоча мене взагалі це не повинно було хвилювати.

Але чомусь хвилювало, попри табу Лукаса. Мої очі завжди шукали її в натовпі, руки завжди шукали привід торкнутись її, а тіло горіло коли вона була поряд. 

І я не знав що з цим робити. Не знав чому серед мільйона дівчат моє тіло так бажало саме її.

Чому аромат саме її волосся викликав в мені мурахи? Чому саме її очі змушували мене танути?

Я злився на себе. Злився на неї. Злився на Лукаса і його дурноваті табу. На весь цей клятий світ.

-Треба поставити на місце цього Тоні. Він мені не подобається.-знову заговорив Лукас і як не дивно, ця ідея мені сподобалась.

Зараз лише одинадцята година ранку, субота. А Тоні вже крутиться з Євою біля бібліотеки.

-Так. Він порушує табу.-підтримав його Гавілан, бо це дійсно було так. Табу не дозволяло хлопцям наближатись до дівчини.

Але крім того, Тоні привів Єву вчора на вечірку, хоча не повинен був цього робити. І має за це відповісти.

Але я не казав про це Лукасу. Не знаю чому...

Щойно я про це подумав, як Єва поглянула в наш бік.

Здавалось, вона уникала Лукаса. Не привіталась, не підійшла. Лише кивнула Тоні і попрямувала до гуртожитку.

Я теж хотів піти слідом, але не міг. Тренування з футболу змушували мене лишитись.

-Вона ображається, що я не сказав про вечірку.-зітхнув Лукас.

-Думаю згодом вона зрозуміє, що ти хотів її захистити.-зітхнув Ділан.

-Гаразд, в мене закінчилась перерва.-перервав хлопців я і зробив крок вперед.-Побачимось пізніше.

-Гаразд.-кивнув Лукас.

-Ми побачимось ввечері?-запитала Емма, ступивши трохи ближче до мене. Її тренування з черлідингу вже закінчились, тож вона йшла в гуртожиток.

Солодкі парфуми дівчини вдарили мені в ніс. Я не думаючи хитнув головою.

-Не сьогодні.-холодно відповів я.

Спати з Еммою останнім часом було нестерпно. І насправді справа не в ній. А в мені.

Я постійно уявляв на її місці ту кляту блондинку і саме тому я не хотів навіть просто сексу.