4

-Не зрозумів. Вайолет моя працівниця і ми ніколи не перебували з нею в романтичних стосунках. – Я з полегшенням видихнула, коли він сказав правду і мовчки відкрила свій блокнот, приготувавшись робити нотатки.

-Та досить тобі вже, чутки в цьому готелі розносяться швидше, ніж ти можеш собі уявити. – Сказав брюнет і повернувся до мене. – Я Євген, а це мій напарник Олексій. Ти вибачай свого чоловіка, він не дуже любить публічність, а тому приховує ваші стосунки, не зважай. – Він протягнув свою руку, яку я відразу потиснула.

-Вибачте, -  я прочистила горло. – Але ми дійсно не пара, це напевно…

- Так, давайте поговоримо про наші особисті справи згодом, ми все таки зібралися тут на ділову вечерю. – Всі погодилися і я з полегшенням видихнула.

***
-Я радий, що ми дійшли до спільної мети і надіюся, що наша праця буде продуктивною. – Через дві години ми підписали контракт. Я була дуже щаслива, це точно були найдовші години в моєму житті. Найлз дозволив мені піти, поки вони будуть ще щось вирішувати і я подумала, що було б непогано випити. Цей день був занадто дивним та стомлюючим. Я підійшла до барної стійки. – Один віскі, будь ласка. – Стомлено говорю та сідаю на стілець.

-Хіба вам не буде погано від нього? Я можу запропонувати вам прекрасні коктейлі і…

- Ви мене не почули? Не знала, що ваша робота полягає в тому, щоб бісити людей. – Закочую очі, очікувально стежачи за його рухами. – Дякую. – Полегшено зітхаю, в мить спорожнюючи стакан. – Повторіть.   

-І як давно ви з Нейлзом? – Я поперхнулася і повернула голову в сторону подразника.

- Перепрошую? – Переді мною стояла та сама дівчина, яку ми зустріли вдень в холі.

- Не прикидайся, що не розумієш про що я. Я дуже сумніваюся, що він би зустрічався з такою, як ти. Це все, щоб позлити мене, чи не так? – Вона натягла на обличчя невинну усмішку і я показова закотила очі.

- Якщо ви не бачите, то я зараз не налаштована на розмову, тим більше з незрозумілою для мене жіночкою. – Ну справді, я хотіла посидіти на самоті зі своїми думками, а не розбиратися зі знайомими свого боса.

- Не розмовляй так зі мною, ти хоча б знаєш, хто мій батько?

- Мені абсолютно наплювати. – Це почало набридати. – Чесно, не розумію, що тобі від мене потрібно. І якщо говорити… - Я вже готова була сказати, що ми не пара і покінчити з цим, але тяжка рука лягла на моє плече і я злякано підскочила на місці.

- Крихітко все добре? – Голос Найлза прозвучав біля мого вуха. – Можливо тобі більше не варто пити? – Я простежила, як його погляд перейшов до моєї співбесідниці. – Каміла тебе не дуже збентежила?

- Вам сказати правду чи збрехати? – Процідила я крізь зуби.

- Що це у вас за стосунки, коли дівчина звертається до хлопця на «ви»? – Каміла звузила очі і облизала свої підкачані губи.

- Вона злиться на мене. – Спокійно, як ні в чому не бувало говорив Найлз, стискаючи моє плече. – А зараз пробач нас, але ми дуже втомилися, а тому хочемо відпочити подалі від людей. Ходімо. – Звернувся до мене і ми пішли до ліфтів.

НАЙЛЗ

Я повертався з ресторану, як побачив Вайолет, яка сиділа за столом і розмовляла з Камілою. Щось мені підказувало, що це була не дружня розмова. Тому я вирішив втрутитися.. все рівно потрібно було поговорити з Вайолет з приводу…кхм, наших стосунків. Справа в тому, що мені зателефонувала мама..

«- Синку привіт, ми вже давно з тобою не говорили, як ти?

-Все добре, працюю.

- Рада чути.. Слухай, пам’ятаєш Стеллу? Дочку Григорія Андрійовича? Так от, вона приїжджає сьогодні, не хочеш побачитися?

-Ні, мам, я не в країні. – Тяжко зітхаю.

-Шкода, але вона надовго тут, тому я б могла організувати вам зустріч..Можливо вона б допомогла тобі забути про Камілу. – Так ось воно що, ну звісно, мама як завжди в своєму репертуарі.

- Ні мам, я вже давно забув Камілу, і в мене є дівчина.

- Справді? – Її голос звучав недовірливо. – Тоді ми зможемо скоро з нею побачитися?

- Без проблем, а тепер вибач, я поспішаю».

Вам здається, що я дію нерозсудливо, як дитина, але я звісно не збираюся грати з Вайолет закохану пару. Мені потрібно декілька фотографій з нею, а потім ми просто «розбіжимося», поки це не зайшло занадто далеко.

-Про що ви говорили? – я нарешті заговорив до неї, коли ми зайшли до номеру.

-Неважливо. – Вона розпустила своє хвилясте волосся і налила води. – Ви мені завадили, я не збиралася ще йти. – Вона нахилила голову і відкрила свій мобільник. Буквально відразу її очі розширилися від жаху.

-Щось не так? – Її очі піднялися на мене і я побачив, як злість оточує її тіло. Вайолет повертає до мене мобільний та я читаю..

« Нова пасія Найлза Міллера. Хто вона? Чи це звичайна інтрижка?»

А під цим наше фото біля бару.