Та, Що Залишилася

Частина п’ята. Та, що залишилася

 

Після всього вона не стала іншою людиною.

Вона все ще відчувала надто багато. Все ще могла сумніватися, повертатися подумки до старих розмов і шукати сенс там, де, можливо, його ніколи не було.

Але тепер вона знала одну важливу річ:

себе вона більше не покине.

Не заради любові.
Не заради грошей.
Не заради чужого схвалення.
Не заради людини, яка не здатна зробити крок назустріч.

Вона більше не хотіла доводити, що варта того, щоб її обрали.

Їй хотілося іншого.

Жити так, щоб одного ранку прокинутися й зрозуміти: життя, про яке вона так довго думала, нарешті стало її реальністю.

Не ідеальним.

Своїм.

Вона ще не знала, куди саме приведе її дорога. Попереду були нові люди, нові помилки, нові перемоги й ті самі питання, на які не завжди існували відповіді.

Але тепер вона вже не боялася невідомого.

Бо нарешті зрозуміла:

їй не потрібно знати, чим закінчиться історія.

Їй достатньо знати, що цього разу вона сама тримає ручку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше