Розділ 6. Неприємність цю, ми переживемо.

Надвечір на землю опустився сірий туман. І що більше темніло, то густіше він ставав, щільніше вкриваючи землю. Закриваючи своїм білим покривалом усе довкола. Лише Амалія завмерла на терасі, милуючись з-за рогу на широкоплечого чоловіка.

Звичайно ж дівчина давно відвела б погляд і попрямувала до будинку пити запашний чай. Але чоловік, який проводив її до будинку, довгий час стояв не рухаючись, завмерши на місці, повернувшись до неї спиною. Тому вона вагалася і чекала, коли він нарешті залишить затишний дворик біля будинку. У якому вона планувала заснути та нарешті дочекатися повернення родички.

Щоки дівчини обпалило жаром, коли чоловік обернувся. На його обличчі була зображена щаслива посмішка. Він ще раз кивнув Амалії і його тіло почало видозмінюватися прямісінько на її очах.

Звичайна людина, чоловічої статі, поступово ставала великою твариною, покриваючись густою темною шерстю. Обертаючись до дівчини, він ще раз посміхнувся як людина. У цей момент через його зуби вилізли великі гострі ікла. Вони нагадували ікла вовка, але були приблизно вп'ятеро більшими.

Розпинаючись на двоє, м'язова грудина чоловіка, розійшлася в різні боки утворюючи нові, товстіші та міцніші ребра. Поступово розподілившись кістяк істоти повністю змінився випрямляючи не природно довгі кінцівки, що виростали прямісінько з його плечей.

В очах Амалії завмер жах, розум уперто відмовлявся вірити в подібне. Звичайно ж, вона раніше бачила схожих тварин, але тільки у фільмах. Те, що відбувається саме в цей момент перед її очима, здавалося не реальним.

Дівчина намагалася прийти до тями, але істота знаходилася так близько до неї, що божевільний страх, що охопив все її тіло, не дозволив їй навіть поворухнутися.

Тим часом у кишені спортивної курточки знову задзвонив телефон і Амалія автоматично прийняла виклик, сказавши:

- Т-так.

- Молодець, що відповіла. Тепер я знайшла тебе Амаліє. Чекай на мене, зараз буду.- Пролунав напрочуд дуже привітний голос Арини Володимирівни.

Дивлячись на дзеркальний екран, дівчина ніяк не могла зрозуміти, що відбувається. Лише кілька днів тому, все було добре. Вона дуже втомлювалася, працюючи на строгу начальницю відділу реклами одного концерну.

А зараз ця жінка чомусь особисто їде до неї, навіть не знаючи її місцеперебування. І ще величезна істота, що нагадувала вовка, лягла на сиру землю з цікавістю спостерігаючи за кожним її рухом.

Роблячи повільний крок до дверей будинку, дівчина бачить, як істота повільно повзе по землі, у напрямку до неї. Здавалося б, вона не зашкодить. Але бачачи вовка більшого за тебе приблизно раз у десять, що лежить у дворі. Амалія не могла вгамувати страх, який породжувався в її думках.

Шум мотора новенької іномарки начальниці поступово лунав дедалі ближче, випливаючи з тиші спокійного вечора. Амалія все ніяк не могла зрозуміти, як так вийшло, що Арина Володимирівна настільки швидко змогла потрапити з міста в селище. Адже коли вона їхала сюди з тіткою пройшла приблизно година у дорозі.

- Ну нарешті я тебе знайшла, дівчинко. - Вимовила жінка надто солодким голосом, виходячи з машини насиченого червоного кольору.

Вона рішуче попрямувала стежкою до будинку, зовсім не помічаючи здоровенного темного вовка біля ґанку. Але якась прозора перешкода, що розташовувалася перед низеньким парканом, зупинила її.

- Виходь звідти! - Різко насупившись, заверещала світловолоса красуня. - Я тебе бачу. Якщо не вийдеш, я зруйную цей магічний захист. Знищу цей дім і силою поселю тебе у своєму.

- Ви маєте на увазі один із котеджів компанії? - Заспокоюючи себе глибоко вдихнувши та видихнувши, промовила дівчина.

Як Амалії було зрозуміло, що кожному гідному працівнику виділяли особисту будівлю та авто, але не всі були гідні подібної честі.

- Так. Тепер ти гідна бути однією з нас. І я якраз привезла усі відповідні документи. Згодом тобі збудують власний будинок на нашій території, і з цього моменту ми будемо однією сім'єю назавжди.

- Ні дякую.

З упевненістю відмовила дівчина.

- З мене вистачило, вашої дружньої родини у компанії коли я ще працювала. - Уїдливо повідомила вона.

Хапаючись за горло, Амалія досі не вірила в правдивість того, що відбувається навкруги. Тому рішуче попрямувала всередину будинку. Розмірковуючи над тим, що можливо тому є якесь розумне пояснення.

Літо вже набуло своєї сили, але в цегляній будівлі було напрочуд прохолодно. Цей двоповерховий будинок, з підземним глибоким підвалом і крихітним горищем, зовсім не був схожий на задушливу однокімнатну квартиру в багатоповерхівці. Тому деякий час дівчина намагалася відірвати свою увагу від сумних думок, роздивляючись кожну кімнату першого поверху.

Що здивувало Амалію, так це те, що будинок тітки був звичайнісіньким. Тобто без будь-яких дивацтв. Нічого такого надприродного не було, крім великого каміна на першому поверсі посеред гостьової кімнати. Підвал був заповнений різноманітними соліннями та крупами у скляних банках. Найпростіші ліжка, столики та шафи знаходились у спальнях на другому поверсі. Звичайний диван з кріслами на першому поверсі, кухня зі столом та електричною плиткою. Горище і то було зовсім порожнім, тільки маленьке мишеня пробігло, коли дівчина освітила ліхтариком його темні кути.

Гучний шум зовні незабаром привернув її увагу, і вона поспішила вниз. Здавалося, навіть сам будинок ворухнувся від сили такого звуку.

Зрештою розуміючи, що колишня начальниця так просто не зупиниться, Амалія вирішила визирнути у вікно. Дивуючись як швидко за вікном потемніло, її погляд ковзнув по стіні. Туди, де висів годинник. Вона звірилася згодом з часом на мобільному телефоні. Годинник вказував, що зараз лише сьома година вечора. Але було враження, що надворі давно вже темна ніч.

У паніці, Амалія позадкувала якомога далі від вікна. Але гучний глухий удар повторився і будинок трохи хитнувся.

Міцні дубові двері за її спиною почали тріщати та вже ледве трималися на своїх зашморгах. Здригнувшись, Амалія заплющила очі й розплющила їх, намагаючись прокинутися. Все, що відбувалося навколо, здавалося їй страшним сном. Одночасно з гучним ударом серця, дівчина почула як миттєво відлітають вхідні двері та на підлогу до її ніг падає спотворена тварина.