Розділ 7: Тінь Нової Загрози

Час потік швидко. Зустрічі з Му Янем стали для Мейлін оазою спокою серед бурхливого океану її нового життя. Вона щотижня приходила до його студії, не просто як замовниця, а як слухачка, як друг. Му Янь, раніше такий замкнений, розкривався перед нею, ділячись своїми думками, своїми мріями, своїм баченням світу. Він читав їй нові вірші, показував свої каліграфічні роботи, і в кожному русі його пензля, в кожному слові Мейлін бачила не просто талант, а глибоку, чисту душу, яка її так вабила. Вона не намагалася пришвидшити їхні стосунки, розуміючи, що довіра будується повільно, цеглина за цеглиною. Вона дозволяла собі насолоджуватися цими моментами, цінуючи кожну спільну мить, адже знала, наскільки цінними вони були.

Паралельно, з шаленою швидкістю, Мейлін заснувала свій новий інвестиційний фонд. Вона назвала його "Фенікс", що символізувало її власне відродження з попелу. Використовуючи свої знання про майбутні ринкові тенденції, про зльоти та падіння великих корпорацій, вона робила абсолютно точні, на межі геніальності, інвестиції. Вона не діяла агресивно, її кроки були тихими, продуманими, але їхній результат був приголомшливим. "Фенікс" ріс, як на дріжджах, накопичуючи величезні статки за неймовірно короткий термін. Ніхто не міг зрозуміти, як молода Мейлін, яка нещодавно ледь не "збожеволіла", могла досягти такого успіху. За кулісами ринку її почали називати "Примарною Рукою" – тінь, що рухала мільйонами.

Звістки про неймовірний успіх фонду "Фенікс" швидко досягли вух Цін Хо та Юн-Су. Вони вже відчували наслідки її попередніх, непрямих ударів по їхніх фінансових активах. Угоди зривалися, інвестиції приносили збитки, а їхні партнери, здавалося, відверталися від них. Але цей новий фонд... Його швидкість зростання була аномальною, незрозумілою.

"Цін Хо, ти чув про цей фонд 'Фенікс'?" — запитала Юн-Су, її голос був напруженим. Вони сиділи в його офісі, де раніше обговорювали свої майбутні тріумфи, а тепер – поразки. — "Він з'явився нізвідки, і його капітал зростає щодня!"

Цін Хо стиснув кулаки. "Чую, і це мене дратує. Це неможливо. Жоден фонд не може так швидко зрости, якщо за ним не стоїть якась впливова фігура." Він підозрював. У його голові виникла жахлива думка, але він гнав її геть. Мейлін була знищена. Вона не могла...

"Але хто? Хто за цим стоїть? Ніхто не знає," — Юн-Су намагалася знайти відповідь, її очі бігали по стосу паперів. — "Лише те, що керівником є якась таємнича особа. Навіть назва, 'Фенікс'... Звідки вона?"

Раптом Цін Хо завмер. Його очі звузилися. "Фенікс... Відродження з попелу... Ти пам'ятаєш, як вона погрожувала нам? Вона сказала, що повстане..." Його голос перетворився на шипіння. — "Ні. Це не може бути вона. Вона не могла вижити. Це нелогічно."

"Але що, якщо вона... пам'ятає?" — Юн-Су ледь чутно прошепотіла, її обличчя стало білим, як крейда. Образ Мейлін, що дивилася на них з холодною зневагою на балу, виразно стояв перед її очима.

Мовчання опустилося на кабінет. Холодний страх пронизав їх обох. Якщо Мейлін справді вижила, якщо вона якимось чином повернулася і знала їхні плани, то вона була не просто конкурентом, а смертельною загрозою. Її непередбачувані дії, її незрозумілий успіх... Все вказувало на неї.

"Ми повинні з'ясувати це," — Цін Хо нарешті порушив тишу, його голос був сповнений нової рішучості, змішаної з жахом. — "Юн-Су, ти маєш використати всі свої зв'язки. Мені потрібна кожна дрібниця про цей фонд 'Фенікс' і про те, хто ним керує. І якщо це вона... ми закінчимо те, що почали."

Він подивився на Юн-Су. У її очах, окрім страху, тепер також горів вогонь безжалісної рішучості. Вони були загнані в кут, і єдиним виходом для них було знищити джерело їхніх проблем.