Розділ 19

— Якого біса - ти собі дозволяєш!? — прошипіла Емір, відштовхуючи від себе принца і з огидою витираючи губи.

Раян нічого не відповів, лише показав їй жестом мовчати і потягнув дівчину за руку у напрямку своєї кімнати, находу озираючись на ті двері — куди щойно зайшла служниця.

Як тільки вони переступили поріг кімнати, Раян одразу ж почав пояснювати свої дії Емір - аби уникнути нової хвилі обурення від неї.

— Нам потрібно було щось швидко вигадати, ми б не встигли добігти до кімнати, і битися - теж не було варіантом. Якщо б вона почала відбиватись в приміщенні — могли постраждати люди. І ти ж сама сказала, що нам потрібно не злякати її, але щоб спіймати - ми повинні були її зацікавити. Правильно? — ледь не на одному подиху, пояснив все Раян.

— Припустимо, але ж я не погоджувалась на цей... спектакль! — міряючи кроками кімнату, зло говорила дівчина. — Тим більше на поцілунки. 

— Вибач. — коротко відповів їй Раян.

Подальші висловлювання дівчини, з приводу недавньої "ситуації", він уже не слухав, адже зв'язувався з Ентоні. Щоб спіймати цю шпигунку - йому потрібна була допомога друзів.

— Хлопці повертаються назад. Сайден передав Амарі, що твоя "подружка" тут. Вона пішла її вистежувати, щоб ми були в курсі її пересувань. А поки, нам з тобою потрібно вигадати, як виманити її на вулицю, щоб вона не зчинила тут безладу. — Раян схрестив руки на грудях і поринув у роздуми, в своїй звичній манері.

— І як ми це зробимо, генію? — з ноткою сарказму запитала Емір, розглядаючи в дзеркалі ілюзію, що наклав на неї Раян.

— Вона уже на гачку. Я спеціально використав магію, щоб приховати тебе. Думаю, ця шпигунка і до цього щось підозрювала, а зараз почне ще активніше стежити за нами.

Емір, згадала про каблучку, що спокійно собі знаходилась на її пальці, і вирішила зняти з себе цю річ, але Раян її зупинив:

— Хай поки буде на тобі. Походиш під ілюзією.

Принц знову відволікся на хвилину. Емір здогадалась, що так він тримає зв'язок з Ентоні.

— Хлопці уже біля таверни. Ембер не видно - Амара втратила її з поля зору. Вона втекла десь на вулицю, Амара непомітно її переслідує.

— Так це ж чудово, що вона на вулиці! Ходімо швидше піймаємо її! — вигукнула Емір і уже злегка привідкрила вікно.

— Стій! — шикнув на неї принц — Ентоні передає, що бачить, як вона лізе по стіні, прямо під нами. — прошепотів він, наказуючи їй жестом, швидше відійти від вікна — Потрібно якось відволікти її, щоб Ентоні встиг розкласти пастку. 

— Як будемо відволікати? — так само шепітом запитала Емір, готуючи свої мечі.

— Не так, це точно! Сховай! — наказав Раян — Вибач, але мабуть нам доведеться продовжити той спектакль. — принц почав швидко скидати з себе верхній одяг.

Емір почула тихий шорох за вікном.

Вона уже тут. Напевне спостерігає, падлюка! Думала Емір, дивлячись на те, як Раян повільно до неї підходить.

Так, зберись! Це потрібно для діла, ми повинні виграти трохи часу для Ентоні!  Заспокоювала себе Кнехт.

Принц ніжно обхопив її за талію, притягуючи ближче до себе. Вимогливим поцілунком він впився в губи Емір, підводячи її, повільним кроком, ближче до стіни.

Якщо знову ударить мене об стіну, клянусь богинею, я відіб'ю йому те, від чого з'являються спадкоємці! Злилась в своїх думках дівчина.

Хоч Емір, сильно обурювалась від всієї цієї "ситуації", але все ж підігравала Раяну і відповідала на його поцілунок, паралельно стежачи за тим - що коїлось за вікном, одним злегка привідкритим оком.

На подив Емір, цього разу, принц повівся з нею більш ніжніше. Він обережно притиснув дівчину до кам'яної стіни і припідняв її на руки, взявшись за стегна, на що Емір відповіла протестом - у вигляді прокушеної губи нахабного принца. Раян не залишився в боргу і відповів їй тим самим.

— Я зніму з тебе ілюзію. Хочу тебе справжню. — хрипло сказав він, відсторонюючись від дівчини, всього на міліметр.

Принц знав, що Ембер все чує, адже Емір не закрила за собою вікно.

— Як забажаєш, коханий! — намагаючись не дивитись в напрямку того самого вікна, з такою ж інтонацією відповіла йому дівчина.

Раян вмить розсіяв свою магію, спеціально показуючи справжнє обличчя Емір - шпигунці за вікном, і цим самим змушуючи її, загострити всю увагу тільки на них.

Принц з новою силою впився в губи дівчини, яка все так само пристрасно відповідала на його поцілунок.

Різький звук удару, яким Сайден збив шпигунку з вікна кімнати - став для них сигналом, до початку бойових дій.

Емір та Раян — одночасно відірвались один від одного і кинулись до вікна.

М'яко приземлившись і нальоту оголяючи свої мечі, Емір першою кинулась на Ембер, що в цей час, активно відбивалась від Сайдена і Амари.

Раян швидко помчав до Ентоні, що уже встиг активувати і підтримувати пастку (яку вони мали використати для скорга) магією.

— Ах ти ж курва! — зло вигукнула Ембер до Емір, зі збудженими очима - ніби у божевільного.

— І я рада тебе бачити! — відповіла їй Емір, намагаючись пробити захист своєї так званої "подруги".

Дівчина з усіх своїх сил нападала на Ембер, намагаючись відтіснити її назад, до пастки. Для неї, цей бій був трохи заважким, адже вона не використовувала магію.

В цей час Амара і Сайден, страхували її з боків, не даючи ворогу ні єдиного шансу на втечу.

Кнехт відбивалась темною магією, жбурляючись нею наліво і направо, щоб пробити хоч одну із сторін, адже знала, що через Емір - вона точно не пройде.

Але все це їй не допомагало. 

— Закривайте! — вигукнула Емір - Ентоні і Раяну.

Дівчина зробила останній ривок і штовхнула Ембер прямо у вир магічної пастки, але Кнехт встигла схопити її за волосся.

Різький біль - від міцної хватки суперниці, звук клинка, що гучно засвистів у повітрі і відрізав волосся Емір — все це, сталося лише за долю секунди. А потім, дівчина відчула під собою чиєсь сильне тіло, на яке вона так м'яко приземлилась.