Розділ 13

Вона могла лише спостерігати за всім, що коїлось навколо. Щось невідоме і могутнє, заважало їй не тільки вибратись, а й навіть говорити з подругою.

Сердце Кнехт, калатало в такт з Амариним, від хвилювання і того, що вона бачила очима дівчини.

Її крик, прохання про допомогу - боляче різали по серцю, але Емір ніяк не могла вийти з тіла подруги, хоч і з усіх сил намагалась.

З кожним ударом і новою хвилею болю, Кнехт робила ще більше спроб, але марно.

Будь-ласка, прошу тебе, допоможи мені вийти. Я повинна врятувати їх. Благала когось Кнехт.

Вона навіть не знала до кого зверталась, просто їй більше нічого не залишалось.

Рада, що ти остаточно обрала сторону... Пронісся тихий шепіт в її думках.

Сльози, текли з очей Амари, розмиваючи образ Сайдена.

Чобіт покидька, боляче давив їй на спину, але раптом, в одну мить, все припинилось і їй стало легче дихати. За цим послідував різький передсмертний крик противника.

— Вставай і допоможи Сайдену! — крикнула їй Емір.

Амара з полегшенням видихнула, почувши цей, уже майже рідний голос.

Вона не стала витрачати час і розпитувати подругу, чому та не відповідала весь цей час, а швидко підвелась і рвонула до Сайдена, залишаючи на Емір бій з Кнехт.

Дівчина впала на коліна перед хлопцем і швидко затисла рану на його грудях.

— Потерпи трішки! Зараз, зараз я тобі допоможу. — шепотіла вона, тулячись своїм чолом до коханого.

Сайден намагався її щось запитати, але Амара зупинила його, наказавши берегти сили.

Вона навіть не повертала голову і ні на мить не відволікалась від свого хлопця. Дівчина знала, що Емір впорається з усіма.

— Тримайся Сай! — прохрипів Ентоні підповзаючи ближче до друзів — Хто вона така і звідки взялась? — запитав він Амару, щоразу поглядаючи на поле бою, але відповіді не послідувало.

Ентоні зі здивуванням спостерігав за тим, як тендітна дівчина, без використання жодної краплини магії, давала жару трьом дорослим чоловікам. А самим дивовижним було те, що вона одна із них. Він зрозумів це побачивши її яскраво зелені очі.

— Не час ловити ґав Ентоні! Краще, допоможи мені зупинити кров! — гаркнула до нього Амара.

— Якого біса коїться!? Чому ця дівчина з ними б'ється, вона ж Кнехт!? — ніяк не вгамовувався Ентоні.

— Вона друг! — коротко відповіла йому Амара.

Ентоні лише відкрив очі від здивування.

Емір вправно відбивала всі атаки своїх противників.

— Спіймати живою! — прогарчав один із них.

— Втікачка! Це втікачка! — підхопили інші.

— Ходи сюди лялю. Мірея нам добре заплатить! — ласкавим голосом попросив її чоловік.

— Викуси падлюко! — скрикнула вона і всадила меч в його глотку, паралельно жбурувши свій другий клинок в іншого противника.

Вона їх не бачила, але чітко почула, навіть крізь голосне харчання помираючих Кнехт. Два гострих кинджала летіли прямо в неї. Емір різько відхилилась назад, трохи підігнувши коліна, і уникнула зіткнення зі зброєю.  Кинджали, зі свястячии звуком, пролетіли повз неї і погрузились в тіло останного нападника.

Емір швидко підхопилась, шукаючи ще одного невідомого противника, але зустрілась поглядом не з тим, з ким очікувала.

Раян Рейс, тримав в руці ще один клинок, націлюючись в дівчину. 

— Тримай! — голосно гаркнула Амара до Ентоні, і швидко стала перед принцом, закриваючи собою Емір.

— Ні! Благаю. Зупинись. Раяне! Опусти кинджал, вона друг. — підіймаючи закривавлені руки, попросила Амара. 

— Ти в своєму розумі? Чорт забирай! Вона ж Кнехт! — вигукнув принц.

Він впізнав її. Він бачив її раніше. Але в його голові ніяк не вкладалося те, що бачили очі. Та дівчина, мала те - чого в першу їхню зустріч, він не бачив: подовжені ікла і очі, очі - Кнехт... Але ж чому вона билась зі своїми? Міркував принц.

— Раяне! Благаю тебе! Вона може врятувати Сайдена! — перебила його міркування Амара.

Принц зам'явся, він був спантеличений цією ситуацією, і не хотів випускати противника з поля зору, але слова Амари, все ж змусили його перевести свій погляд на Сайдена. 

Він ледве живий... Промайнуло в думках принца. Раян злякався. Йому не хотілось бачити смерть свого найкращого друга.

— І? Що вона зробить? — крізь зуби процідив він — Темні маги не мають здатності зцілювати! 

— Вона зможе Раяне. Я тому приклад. — Амара ледь стримувалась, щоб не заплакати. — Будь-ласка! Ми гаємо час.

Принц ще раз поглянув на друга і скрипнув зубами. 

Якщо не надати допомогу Сайдену зараз - він може не витримати переносу через портал. Я повинен зробити хоч щось!

Все ж, він вирішив відкинути свої сумніви і повірити подрузі.

— Хай складе зброю. — погодився принц. 

Після його слів, Емір миттєво сховала свої мечі в піхви і підняла руки. 

Кнехт почала рухатись неспішним кроком, при цьому не втрачаючи зорового контакту з принцем.

Як тільки вона дійшла до Амари, дівчина схопила її за руку і потягнула до Сайдена.

Раян лише провів їх поглядом, але кинджал тримав на поготові. Емір, це не турбувало, вона не зважала на принца, і навіть, можна сказати, відкрила йому свою спину, коли пройшла повз.

— Посунься Ентоні, ти будеш заважати, але не прибирай руку. — наказала Емір артефактору.

Хлопець був спантеличений від того, що вона назвала його на ім'я, але вигляду не подав, і зробив так, як попросила Кнехт.

Оцінивши ситуацію, дівчина сказала:

— Зачепило серце. Пробита легеня. Внутрішня кровотеча. Я не зможу його зцілити, але... — вона поглянула на Амару вказавши на її груди.

Дівчина тремтячими руками дістала з під коміру артефакт.

— Що потрібно робити? — запитала Амара.

— Зніми, тримай його в руках. Назви своє ім'я, і скажи що розриваєш наш зв'язк. — проінструктувала вона подругу.

Дівчина кивнула.

— Я - Амара Рійд, розриваю наш з тобою зв'язок - Емір Трейн. — зробила вона так, як було наказано.

— Я - Емір Трейн, розриваю наш з тобою зв'язк - Амаро Рійд. — повторила Кнехт.