Розділ 8

Більше за все, Мірея себе картала, що не взяла кровну клятву з тієї нікчеми. Скільки років вона витратила на це невдячне дівчисько? Цілих вісімнадцять! Та вона їй матір замінила! Старалася, виховувала, вкладала в її голову знання, щоб одного дня дівчина відплатила їй.

Голова Кнехт, була цілком і повністю впевнена, що Емір - буде вдячна їй до кінця свого життя, але як кажуть - сталося не як гадалося. Що ж пішло не так? 

Коли Емір, не повернулась зі свого останнього завдання - Мірея по справжньому захвилювалась. Все ж вона уже звикла до присутності дівчини у своєму житті. Можливо, це навіть була якась материнська турбота.

Жінка прокручувала багато варіантів у своїй голові:

- не встигла виконати завдання;

- її відволікло щось важливе;

- просто знущається;

Навіть думала про те, що Емір могли викрити і полонити або ще гірше - убити.

Але як виявилося - дівчина вчасно прибула зі свого завдання і майже одразу покинула стіни "рідного дому". Про це, їй випадково розповів один розвідник.

Коли голова Кнехт дізналась, що разом з її ученицею зник артефакт Согара - то ледь не почала рвати на собі волосся.

Можливо вона підслухала ту розмову, і це її налякало?

Але ж Мірея ніколи б такого не зробила. Вона вчинила так, лише через те, що той обділений магією остолоп, має зв'язки зі знаттю Дінемору.

Цей Ектор Вільнор має там постійного клієнта, що полюбляє замовляти у нього дівчат.

Припаскудне, нахабне створіння. Як же невчасно він прибув. Сплюнула на підлогу Мірея.

Вона все ж так гарно спланувала! Знала, що попросить той пройдисвіт - він уже давно поклав око на Емір, тому жінка і вигадала, як обійти систему з клятвою на крові.

Мірея вправно відволікла його розмовою і коли різала руку - говорила, що одягне нашийник на Емір, але ж це не означало, що саме той, який хотів Ектор, цього вона не озвучувала.

Жінка нізащо б не віддала свій скарб - який роками створювала.

Емір - була потрібна їй для втілення грандіозного плану:

Ектор, повинен був “продати” її тому вельможі. Хоч той і ховав своє "майно", і не світив ним на публіці, але Емір уже давно “обробляла” його молоду дружину, якраз остання місія дівчини і була пов’язана з цим питанням.

Та, наївна дурепа, занадто ляклива і нічого не могла зробити зі своїм становищем, але всерівно вагалась приймати допомогу від своєї так званої “подруги”.

А тепер уявіть, що її чоловік притягне додому цю “подругу” - тоді-то вона точно погодиться вижити горе-чоловіка з цього світу з допомогою Емір.

А якщо б це не вигоріло, то Емір нічого б не коштувало закохати в себе того графа, але це було б планом Б. Хоч дівчина і здатна приховувати свою темну магію, але в тілі іншої людини - всерівно надійніше.

Що далі? А далі, все було б просто, Емір - в тілі тої немічної дівки, вийшла б у придворний світ. Так би вона мала змогу бути ближче з королівською сім'єю, і налагодити стосунки з одним із них. Особливо Мірею цікавила Луіза Рейс - дочка нинішнього короля.

Ще з самого початку, у голови Кнехт було багато ідей.

Вона хотіла, щоб Емір проникла до академії Дейтрокс, і була поруч з Раяном Рейсом - наслідним принцом, а можливо навіть і під ним. Але вона розуміла, що принц не візьме за дружину якусь простолюдинку, в яку вселиться Емір.

Потім вона думала обрати когось зі знатної сім'ї. Кандидатками були Леді Мартіша Вейн, чи Синтія Пауш. Але знову але, до них було б важче підібратись.

І навіщо взагалі залишати в живих того, ким не зможе керувати жінка? Навіть коли Раяна забрала б смерть, Емір всерівно не мала б ніяких прав. Тому ці ідеї одразу відпали.

Шпигуни, чутки і правила - добряче допомогли в розробці кращого плану.

І ось, у Міреї на руках інформація, що наслідником престолу, може бути не лише Раян, а й його сестра, у випадку якщо з першим щось трапиться. А воно трапиться, і в цей час, біля Луїзи, буде поруч її найкраща подруга, що при зручній нагоді поселиться в її тіло, повністю витисне розум принцеси і зійде на трон в її подобі.

Після того, як Емір, по черзі, прибере з дороги увесь рід Рейс - тоді вона - Мірея, через Емір, буде правити Дінемором. І через деякий час, повністю знищить цю ворожу державу.

Звісно, Мірея сама б хотіла провернути свій план, але було дуже багато але. І саме головне - артефактом, що створив Согар - може користуватися лише носій світлої і темної магії. Для цього вона і створила Емір. Це була унікальна і єдина дитина в своєму роді. 

Скільки ж експериментів вони провели, поки не знайшли це чудо - дитя.

Кнехт, могли народжувати від світлих магів, але такі діти, не мали жодних здібностей. Та і їх було важко знайти.

Не багато знайдеться магів - відступників, готових перейти на бік Кнехт, та щей зав'язати з ними романтичні стосунки.

Мірея не знала, як сталося це диво і відступниця - цілителька покохала темного мага. Їй було важливо лише те, що та дала потомство, і воно успадкувало, хоч і слабкі, але здібності матері. І саме головне - дитя мало в собі хоч і не силу, але кров Кнехт.

Ви запитаєте звідки в Емір є сила темного мага? Здогадайтесь. 

Согар, теж був щасливий, що нарешті, його артефактом буде кому скористатися. Він обожнював експериментувати і створювати щось особливе.

Довгі роки, Согар ставив експерименти на батьках Емір і на ній самій. Він ламав джерело дитини, впливаючи на нього темною магією, але так, щоб зберегти і не випалити іскорку світлої.

Мірея всіляко допомагала артефактору - викрадала світлих магів і навіть своїх підопічних, темних магів. Постачала всі потрібні матеріали, так сказати.

І паралельно, намагалась втертись в довіру дівчинки, що виходило у неї на ура.

Для всіх інших Емір - була звичайна сиріткою, яку Мірея підібрала ледь не з вулиці, і дала прихисток, та щей навчила всьому що вміє і знає, але для неї - вона стала тою силою, що допоможе їй у здійсненні всіх задумів.

Ще двадцять п'ять років тому, Мірея навіть і не мріяла, що в неї все-таки вийде задіяти артефакт Сорга і здійснити свій план, правда не так, як хотілося одразу, але все ж.