Розділ 15. Клієнтка

Розділ 15. Клієнтка

- Ти вже третій день ходиш щаслива по агентству. Як тобі це вдається? - спираючись ліктями об свій робочий стіл дивилась на мене Орися,- а я, між іншим, починаю нервувати. Якщо так і далі піде, то плакала моя відпустка в Грецію,- вона замріялась,-  а яку я брендову сумочку бачила,- заскиглила Орися,- її, до речі, на подіумі встигли продемонструвати. І вона мені теж виявиться  не по кишені.

І справді, клієнтська база за останні тижні значно скоротилась,Микола Дмитрович" рвав і метав." А що ми? Ми намагались робити все, що від нас залежить, але цього виявлялось замало. Клієнти танули як лід. Ні реклама, ні перші лідерські позиції поміж ріелторських агенств не те що не зберігали кількість клієнтів на колишньому рівні, їх навпаки ставало дедалі менше. 

- Можливо, в Україні розпочалась чергова економічна криза,- розмірковувала Орися,- ааа, точно,на дворі весна і всі ринулись на городи садити картоплю. В Києві, між іншим, теж багато дачників - любителів.

- Та годі, не вигадуй дурниць,- мені було смішно слухати її небилиці. В мене був чудовий настрій і налаштована я була в край оптимістично.- не переймайся, все скоро налагодиться. Ми вже переживали падіння в клієнтській базі,і нічого- все налагодилось. Микола Дмитрович навіть зумів збільшити штат ріелторів і ми переїхали в більш просторе приміщення. Пам’ятаєш?

- Але тоді я не планувала поїздку в Грецію,- надувши губи пробурмотіла Орися.

Одна моя колега з кабінету була відсутня, вона поїхала показувати квартири клієнтам. В кабінеті зосталась я,Орися і Назар. Назар не брав участь у нашій розмові, він сидів в навушниках, слухаючи музику, і набирав текст на комп’ютері. І все ниття Орисі дістались на мої маленькі вушка.

 Весь ранок я тільки й мрію, коли вже закінчиться робочий день і я зможу зустрітись з Ярославом і Маргаритою, а про щось інше і думати не хочеться. Після тієї бурхливої ночі із Ярославом я просто сяяла від щастя. Цей чоловік добре знав як, доставити задоволення жінці в ліжку. Я вперше в житті відчула таке сильне бажання… Після тієї ночі  він мене ще попередив, що мусить багато часу приділити роботі, щоб мати змогу вивести фірму із боргів. І що декілька днів ми не зможемо бачитись, але він постійно телефонував рано і ввечері. І от  сьогодні він зателефонував зранку і запропонував, щоб ми після п’ятої години пішли із Маргаритою в океанаріум. На що я з радістю погодилась і з нетерпінням чекала вечора.

- Будь ласка, проходьте,- Микола Дмитрович звертався до жінки для якої  відчинив двері в наш кабінет.

- Дякую за люб’язність.

-У нас працюють найкращі ріелтори в місті. - Він майже пританцьовував біля цієї клієнтки хитаючи при цьому своїм  кругленьким животиком. Виглядало це досить кумедно: висока імпозантна жінка і поряд невисокий, пухкенький ,наш керуючий Микола Дмитрович, який розсипався біля неї  в реверансах,- вам неодмінно підберуть найкраще житло.

- Я в цьому не сумніваюсь.

Назар витягнув  навушники з вух і навіть піднявся з крісла, як тільки примітив жінку, яка зайшла до нас  в кабінет. Напевно це запах її парфумів відірвав погляд співробітника від комп’ютера. Завжди спокійний Назар, поклавши навушники на стіл  і поправивши свою чуприну, рушив  до клієнтки.

- Я буду радий Вам допомогти, - розпливаючись в посмішці, розпочав розмову мій співробітник.

Клієнтка, не звертаючи увагу на мого колегу, який з жадібністю споглядав на красиві форми тіла клієнтки, рушила до мого столу. Зрозумівши, що йому нічого не світить, Назар пішов на своє робоче місце і вже звідти зрідка споглядав на незнайомку.  А Микола Дмитрович відкланявшись, залишив кабінет.

Це була справді шикарна жінка. Одягнена в дорогу дизайнерську сукню поверх якої був одягнений не менш дорогий темно - синій плащ. Із розпущеним нижче пліч прямим світлим волоссям.

- Ви, мабуть, Соломія Юріївна.

- Так,- жінка перемістила свою сумочку з останньої колекції, в ліву руку, праву протягнула для привітання. Її обличчя здалось мені знайоме. – Ми раніше не зустрічались?

- Гадаю, що ні.

 Поглянувши на сумочку у Орисі від заздрощів змружила очі, але для пристойності вона тримала кутики губ припіднятими догори.

- Рада познайомитись,- вона досить сильно як для привітання пожала мою руку. Я воліла не придавати цьому значення і уважно дивилась на співрозмовницю,- мене звати Вікторія. Мені рекомендували вас як найкращого спеціаліста в даній сфері,- вона взяла стілець який стояв неподалік мого столу, підсунула його до мого і присіла,- Соломія, можете також присідати, - я стояла над жінкою і задумалась: а хто тут має почувати себе вільніше із нас двох...

- Що саме ви б хотіли придбати?

-  Я гадаю трьох а можливо чотирьох кімнатну квартиру в новобудові, головне з ремонтом і з самим необхідним набором меблів.

- Гаразд.- Відкривши запропоновані варіанти квартир, Вікторія уважно роздивлялась,- ті які найбільше сподобаються, можемо на місці детально оглянути.

Вікторія вибрала один варіант, але найбільш вигідний. Одягнувши пальто і захопивши свою сумочку, якій вже більше двох років, але мене це зовсім не бентежило, ми вийшли на двір.

- Зараз я визву нам таксі,- ну куди ж з такою дорого вбраною жінкою по маршрутках тіснитися.

-  Не потрібно, я за кермом,- вона нажала на брелок з ключами і нам заблимала фарами розкішна, темно бордова легкова машина преміум класу.

Салон був просторий з красивими рижими сидіннями, але це не розслабляло. Поряд з цією жінкою я відчувала дискомфорт, ніби мені бракувало повітря. Вікторія ввела адресу будинку в навігатор і ми виїхали з парковки, а далі я й не встигла опам’ятатись як ми були вже в зазначеному місці. Ми так швидко їхали, що всю дорогу я була вдавлена в сидіння крісла. І тільки по прибуттю я змогла розслабити своє тіло.

Зайшовши в квартиру, по виробленій практиці я почала розповідати про переваги в вибраному варіанті. Ми обійшли всі чотири кімнати, які були повністю мебльовані, зайшли на кухню, тут було все і двохдверний холодильник, і шикарна вбудована кухня з газовою плитою і витягом для пари, мабуть, що не вистачало хіба що столу зі стільцями. Але  Вікторія досить прохолодно реагувала на цю квартиру. Не оглянувши ванної кімнати, яку по праву можна назвати  родзинкою квартири, вона запитала.