43. У вир

Аліс і Таша повернулися до палацу, де тривало свято. Гості були вже добряче п'яні, танцювали і сміялися. Коли вони з Великим Майстром увійшли до зали, всі привітали їх захопленими вигуками, а хтось одразу запропонував тост за здоров'я правителя. Алістер не відмовився від кубка з вином, який відразу підніс офіціант, і подав другий Таші. Вони випили. Зігріваюче тепло кріпленого вина розлилося важкою насолодою по тілу. Таші було спокійно та легко на душі, хотілося танцювати. Аліс немов уловив її порив, без зайвих слів узяв за руку і закрутив у вальсі. Дівчина сміялася і веселилася від душі, і вони танцювали цілий вечір, доки ноги не почали нити від втоми.

Вони багато говорили та сміялися. Коли гостей поменшало, і за вікном вже була глибока ніч, парочка втекла з тронної зали. Аліс провів Ташу до дверей її вітальні. Захмеліла дівчина, повиснувши на шиї чоловіка, голосно реготала, потім скинула з себе взуття прямо посеред коридору, а один туфель полетів у відчинене вікно.

- Та ти п'яна! - поблажливо посміхаючись, заявив він Таші. Та, розпустивши волосся, сміялася, як відьма. І як відьма, була гарна у своєму швидкоплинному божевіллі.

- А ось і ні! Мені добре!

Таша почала підбирати поділ сукні, який плутався в босих ногах. Без високих підборів сукня спадала на підлогу та заважала вільно йти.

Аліс розчулено глянув, як незграбно вона намагається зібрати неслухняну тканину в оберемок так, щоб не сильно оголювати ноги, але впертий поділ, не підкоряючись власниці, все одно падав на підлогу. Похитавши головою, він з хитрою усмішкою на обличчі, наче передчуваючи нову порцію шаленого сміху, легко підхопив її на руки. Таша зареготала з новою силою, била долонькою по спині свого "викрадача", поки той не відніс її на ліжко, дбайливо опустивши на м'які шовкові простирадла. Довгі каштанові локони впали на подушку, а Таша продовжувала сміятися і не поспішала розчіпляти руки на його шиї. Аліс на секунду втратив рівновагу і впав поряд із нею на ліжко. Дівчина не хотіла його проганяти. Вони просто лежали, втупившись у стелю з розкішною ліпниною і візерунками з позолоти, і насолоджувалися моментом.

- Я краще піду. А то засну прямо тут, - стрепенувся він, встаючи з ліжка.

Таша злегка торкнулася його руки, затримавши погляд чоловіка на собі.

- Дякую тобі… За все, – тихо сказала вона.

Майстер завмер, а потім схилився над нею, пильно вдивляючись у блискучі смарагдові очі, і повільно наблизившись до її обличчя, торкнувся губами залитої рум'янцем щоки. Таша завмерла в передчутті і подалася ближче, але він ніби не помітив її пориву і відсахнувся.

- Залишайся, - раптом сказала Таша, зовсім не бажаючи, щоб він ішов.

- Тільки якщо залишишся ти... - раптом сказав чоловік і з надією глянув на Ташу.

Вона сперлася на лікті і піднялася, відірвавши голову від подушки. Між ними, здавалося, навіть повітря було заряджене. Ще трохи, і полетіли б іскри. Вони дивилися один на одного, як загіпнотизовані, не наважуючись розбити невидиму перешкоду між ними, поки він нарешті не наважився поцілувати її.

Обережний і ніжний поцілунок перейшов у пристрасні обійми. Він кусав її губи, жадібно впивався в них, цілував то ніжно, то несамовито. Потім насилу відірвався від розімлілої Таші і сів на ліжко, зітхаючи і поправляючи сорочку.

Її губи горіли і налилися жаром від поцілунків. Дихання стало плутаним і уривчастим.

- Добре ... - без сумніву в голосі сказала вона. – Я залишусь із тобою.

Все ніби прояснилося в голові, щось клацнуло та вимкнуло сумніви. Більше нікуди тікати. І нема від чого. Якщо вона не може повернутись у свій світ, то чому б не залишитися тут, із ним? Цієї миті. Більше не хотілося ні про що думати.

Вона просто потяглася до майстра та заплющила очі. Аліс підхопив її за талію, обійняв і посадив на коліна. Легкий рух його пальців, - і сукня зісковзнула з плечей. Таша цілувала його в шию, розстібаючи ґудзики один за одним на його сорочці, оголюючи міцні накачані плечі та рельєфний торс. Потім шалено повалила його на ліжко і притулилася зверху, потонувши у сильних і ніжних чоловічих обіймах.

Всі думки кудись зникли. Він ковзав пальцями по ніжній спині, відчуваючи її тепло і вируюче бажання, зриваючи зітхання з її губ. Таша забулася в пориві пристрасті, все довкола зникло. Був тільки він і нікого більше. Вона гладила його м'язисті напружені груди, впивалася нігтями в тверді м'язи і просто віддавалася потоку. Ніч вкривала їх, ховаючи від усього світу, а зірки тихо перешіптувалися про кохання.

… Алістер, задоволений і втомлений, швидко заснув, ніжно погладжуючи її по стегну. А Таша ледве  заплющила очі. Хміль остаточно випарувався з голови, як і сон. Дівчина обережно прибрала його руку та встала з ліжка. Закутавшись у халат, який за її бажанням швидко матеріалізувався на спинці крісла, вона вийшла на лоджію, що дихала нічною прохолодою. Феєрія солодко спала, засіяна вогнями столиці, що монотонно мерехтіли всюди. Було безвітряно і тихо. Здавалося, що чути шепіт зірок.

Таша обернулася і подивилася на безтурботно сплячого Алістера. В серці раптом защеміло.

«Може, я зробила помилку? Навіщо підпустила його так близько? - почала міркувати Таша, знову відчувши клубок із сумнівів на серці. - Раптом не складеться? Адже я знаю, яким він може бути в гніві. А якщо цей гнів він обрушить на мене?

- Таша, - гукнув її сонний голос Аліса зі спальні, змусивши здригнутися.

- Я тут.

Він підвівся з ліжка, підійшов до неї і ніжно обійняв за плечі.

- Лягай спати. Я піду до себе.

Він поцілував її в шию і почав застібати сорочку, що з'явилася з нізвідки на голому тілі.

Таша здивовано насупила брови і хотіла щось сказати, але він перебив її.

- Тсс ... Я знаю, про що ти думаєш ... - Аліс приклав палець до її губ і ніжно заправив за вухо розпатлане пасмо волосся.

- І про що? - не моргаючи і застигши з подивом в очах, запитала вона, як зачарована.