- Чинити опір марно! Виходь з укриття! - Крикнув він Таші.
Лео тремтів на підлозі, заклавши руки за голову, і боявся навіть поворухнутися. Таша вирішила завдати ще одного удару по охороні. Зрештою, їй не було чого втрачати. Вона подумки почала ростити в руках вогняну кулю на кшталт тих, якими стріляли у неї феєрійці з вогнепала.
- Швидко виходь з укриття, бо стрілятимемо на ураження! - ще голосніше крикнув ватажок охорони.
Таша тільки дужче пригнулась, ховаючись за стіною силового поля, яке піднялося ще вище і вже діставало б їй до шиї, якби вона стояла на ногах. Вогненна куля продовжувала рости й набирати пружності. Між долонями стало гаряче, і вже можна було помітити згусток. Руки дівчини тремтіли від напруги, але вона продовжувала уявляти собі потужну кулю з язиків полум'я, що змітає все на своєму шляху.
- Зброю до бою! Плі-і-і! – скомандував стражник, і п'ятеро охоронців почали палити по силовому полю вогняними кулями, що вибухали та згоряли, не долетівши до мети. Лео щось голосив, забившись у дальній кут своєї клітки. Таша відчувала тільки вібрацію силового поля, в яке потрапляли вогняні кулі.
- А тепер ви приготуйтеся, - тихо процідила вона крізь зуби, готуючись завдати удару у відповідь. Її куля стала вже важкою і пульсувала від концентрації енергії. Таша підвелася і приготувалася кинути її в нападників. Дочекавшись моменту, коли охоронці вистрілили й перезаряджали зброю, вона простягла руки вгору над силовим полем і кинула розжарену махину у напрямку загону, подумки спрямувавши прямо в ціль.
Командувач різко відскочив убік, троє охоронців теж встигли ухилитися, а двоє відлетіли назад, палаючи, і завили від болю.
- Ось вам! Познайомтеся з вогнепалом 2.0 від Таші! - закричала дівчина і знову сховалася за силовою стіною, почавши ростити нову кулю.
Вцілілі охоронці продовжили безглузду стрілянину, оточуючи силове поле з різних боків. Мабуть, хотіли знайти щілину у захисному екрані. Вони розділилися на дві групи та були обережнішими.
Виростивши нову кулю, Таша підвелася, а стражники, помітивши, що вона готується завдати нового удару, перестали палити та завмерли в очікуванні команди головного. Той мовчав і зосереджено дивився на щит.
- Агов! Ловіть ще один! - крикнула розлючена Таша і кинула нову порцію вогню в головнокомандувача і двох чоловіків праворуч від неї. Але куля вдарилася об щось прозоре, зрикошетила і полетіла прямо на неї. Мабуть, ватажок був майстром і створив захисний екран навколо себе і своїх людей, наслідуючи Ташин приклад. Не розуміючи, що трапилося, дівчина тільки й встигла, що пригнутися. Її ж шар ударився об верхню частину силового щита і вибухнув. Удар був набагато потужніший за ті, що могли створити арбалети охоронців. Зверху Таші на голову посипалися іскри, а вибухова хвиля відкинула її на підлогу. Силове поле завібрувало та заіскрило. Вогнева міць, яку створила Таша, пробила її захисне поле. Але дівчина не встигла цього усвідомити.
За командою головного охоронці запустили до неї нову порцію вогню. Кулі одна за одною прицільно вдарили в місце силового поля, що витончилося, і прорвали його. Частина вогняної кулі потрапила Таші прямо в плече, і вона відчула пекучий нестерпний біль, відразу втративши свідомість.
#1744 в Любовні романи
#846 в Сучасний любовний роман
#430 в Любовне фентезі
Відредаговано: 28.01.2022