18. У кроці від кохання

Таші довелося зізнатися братові, що вона крутить роман зі своїм тренером з плавання, але той навіть не здивувався такій новині. Євсей заскочив додому на сніданок, а потім вони балакали у вітальні наодинці.

- Хм… Теж мені, конспіратори… Та я давно зрозумів, що ви там не підводним пірнанням займаєтесь… Це у вас серйозно чи як…? Ти не подумай, я не засуджую! Ти доросла дівчинка, але я не хочу, щоб ти потім страждала.

- Не хвилюйся за мене. Я нічого собі не надумую… Нам просто добре разом, ми розуміємо одне одного… То ти прикриєш мене сьогодні ввечері? - мило посміхаючись, з ангельським виразом обличчя попросила Таша.

- Ми ж з тобою збиралися у кіно!

- Ти все одно весь час зайнятий… Сходимо іншим разом…

- Гаразд, гаразд... Проміняла рідного брата на хахаля...

- Ну, не дуйся! До речі, ти мені винен. Забув?

- Це за що я тобі винен? – здивовано хмикнув хлопець, закотивши рукави сорочки.

- За твій обман із басейном та тренеркою з аквааеробіки!

- Теж мені, обман… Та це ти мені винна! Я тобі ще й хахаля знайшов!

- Досить називати його так! А як там, до речі, твоя Зоряна Фея?

Євсей вмить змінився в обличчі. Вилиці заграли від напруги. Він почав нервово поправляти волосся і ходити по кімнаті з серйозним виглядом. Таша добре знала брата й одразу помітила, що його явно зачепила незнайомка, він відчував до неї цікавість та непідробний інтерес. А значить, вона займала його думки, хоч би яку байдужість він не зображував.

- Висилає гороскопи... А також щоразу надсилає якісь факти про себе... І ти знаєш, це вражає, але в нас дуже багато спільного...

– Наприклад?

- Наприклад, вона любить те саме, що і я!

- Стейк, обгорнутий беконом, і цицькатих дівчат?

- Ха-ха! Як смішно! Ні… Одні й ті самі фільми, музику, країни. А ще квашену капусту та хліб із медом… А її улюблений чай – це кава. Вона саме так і написала! Уявляєш?

- Ну, не один ти такий дотепний та маєш дивні смаки... І що?

- А ще їй подобаються покинуті місця, і вона мріє побувати в Чорнобилі, але не знаходить на це часу... Як і я! А ще вона шульга, і вміє складати язика трубочкою.

- О боже... Які подробиці... - Таша машинально склала язик у трубочку, смішно скосивши очі до носа. - Єво, я зрозуміла!

– Що?

- Вона наша зведена сестра! - з серйозним обличчям заявила дівчина, а потім пирснула від сміху.

- Іди ти, Ташкенте... Жартуєш все... - ображено пирхнув Євсей і закотив очі.

- Могла б – пішла із задоволенням… А свою фотку та справжнє ім'я вона тобі повідомила?

- Ні… Знову жартувала, що погано виходить на фото і не хоче, щоб я судив про неї за зовнішністю. Коротше ми домовилися про зустріч.

- Хм, цікаво… Буде смішно, якщо на побачення до тебе прийде… мммм… мужик, переодягнений у бабу! Приходить такий і каже: «У нас стільки спільного! Забудьмо про зовнішність! Я можу язиком не тільки трубочку робити», - і смачно так цілує тебе в губи.

- Фу ... Ну ти й збоченка! - скривився хлопець, зморщивши лоба, і покрутив пальцем біля скроні. - Могла б і підтримати брата...

- Пробач… Я жартую! І коли побачення?

- Наступного четверга. Біля каскаду.

- Як ти її впізнаєш?

- Вона сказала, що буде у сукні кольору марсала.

- Брюнеткам йде цей колір.

- З чого ти взяла, що вона брюнетка? Знову сни ці твої?

- Так, я з нею розмовляла. Але обличчя не побачила. Вона сказала, що звуть її «так само».

- Що означає, «так само»? – зморщивши чоло, перепитав Євсей.

- «Так само» - значить однаково, - точно повторила фразу незнайомки Таша з задумливим виглядом. - Слухай, а може, її теж звати Таша? Наташа, наприклад… Або Тася? Анастасія?

- Ну, ти вже зовсім з глузду з’їхала... Одна гороскопи мені строчить, друга сни віщі розповідає... Може, мені на нараду ворожку покликати? А? Ви що, змовились усі!

Євсей нервово смикнув рукави сорочки та поправив запонки.

- Агов, ти чого? Заспокойся. Не віриш, і добре. Скоро дізнаємося про неї правду, я сподіваюся.

Євсей помчав до офісу, а Таша почала думати, що ж вона одягне на вечір. Все-таки перше побачення, як-не-як… Хоча характер їхніх відносин явно перескочив період безневинного флірту, Таша все одно була налаштована романтично.

Віра пішла у справах до свого салону, а Таша тим часом влаштувала власний салон краси вдома, вимивши волосся і зробивши маску для обличчя. Обмазавшись кремом з голови до п'ят, вона сиділа в кріслі на коліщатках перед відкритою шафою, і поглядом перебирала свої речі. Дівчина зупинила свій вибір на білій сукні, що обтягує фігуру, і коротенькому бірюзовому жакеті.

Їй не терпілося розпочати макіяж, але до вечора ще було далеко.

Вона навіть накрутила волосся, оформивши й без того кучеряве волосся у більш виразні локони.